КОНЦЕПТУАЛІЗМ
(від лат. conceptos - поняття) філософський напрям доби Середньовіччя, заснований Абеляром. Погляди представників К. на проблему універсалій грунтується на критиці як реалізму (в контексті ствердження існування універсалій як спільних для одиничних речей субстанцій), так і номіналізму. Зокрема, Росцелін визначав універсали як імена, які не мають власного смислоутворюючого суб'єкта і тому є довільними і пустими. Абеляр погодився із започаткованою ще Боецієм настановою розмежовувати універсалів), яка мислиться або висловлюється безвідносно до одиничної речі, і універсалів) в акті висловлювання одиничного предмета. Для Абеляра смислоутворюючим суб'єктом універсалій є акт висловлювання, в якому набуває дійсності наближення одиничного і тимчасового існування універсальної речі до універсальних смислів божественного задуму. У ньому універсалів перетворюється на концепт - граничну повноту висловлюваного, де тимчасова і унікальна річ долучається до всезагального логосу буття сущого і стає носієм певного універсального смислу, а універсалів, яка безвідносно до одиничних предметів є лише загальним поняттям, — назвою, здобуває дійсний онтологічний статус реального існування.
Г. В. Бокал
МАЙМОНІД РАБІ МОШЕ БЕН МАЙМОН, РАМБАМ
(1135/1138-1204) - видатний євр. філософ, рабин і кодифікатор євр. релігійного закону (Галахі), вчений і лікар. Народився в мусульм. Кордові в родині вченого рабина рабі Маймона. Зазнавши переслідувань, родина залишила Іспанію і кілька років шукала притулку, зрештою опинившись у Єгипті (1165). У м. Фостат поблизу Каїру М. був керівником євр. громади, а також особистим лікарем єгипетських правителів; тут були написані основні твори (в основному М. писав арабською).
М. став духовним лідером іудаїзму як автор 14 томів "Мішне Тора" ("Повторення Тори", 1180) — систематичного викладу євр. закону, всіх 613 заповідей (міцв), своєрідного путівника до Талмуду; він також сформулював 13 головних принципів іудаїзму, прийняті зрештою всіма євр. громадами. Філософське значення має перший том "Мішне Тора" - "Книга знання", присвячена питанням метафізики, фізики, етики, історіософії. Релігійно-філософська проблематика є предметом "Єменського послання" (з приводу мусульм. переслідувань євреїв), "Міркування щодо воскресіння з мертвих" (питання про тілесне воскресіння) та ін. Поєднання релігійних і філософських текстів є характерною рисою творчості М. - наприклад, великий вступ до одного з розділів Мішни з коментарями М., відомий як "Вісім глав", - це фактично етико-філософський трактат, в якому автор намагається поєднати етику Арістотеля з рабиністичним іудаїзмом. Вже в юнацтві М, пише трактат "Основні поняття логіки", де викладає свою рецепцію логіки Арістотеля, сприйнятої від ол-Фарабі.
Осн. філософський твір М. - "Провідник блукачів" ("Море невухім", 1190). Для поглядів М. суттєвим є поділ людства на дві групи: інтелектуальну еліту, яка здатна розуміти раціональні аргументи, і маси (зокрема й ті, хто вивчає лише релігійний Закон), які необхідно переконувати, звертаючись до їх уяви. "Провідник блукачів" адресований першій групі.
Для філософії М. характерним є поєднання східного перипатетизма (арістотелізму, осмисленого в неоплатонічному дусі) із безумовним визнанням біблійних пророцтв і талмудичного вчення. Він поділяє науки на три групи: теоретичні (метафізика і фізика), пропедевтичні (математика), практичні (етика, домогосподарство, політика), - але при цьому метафізика і фізика фактично збігаються з езотеричними розділами іудаїзму (вчення про створення світу). Він критикує спроби побудувати фізику на підставі буквального тлумачення священних текстів; при цьому приймає вчення про створення світу з нічого, хоча й уважно розглядає аргументи платонізму та арістотелізму про вічність матерії та світу (М. сміливо заявляє, що якби вічність світу могла бути доведена за допомогою філософських аргументів, він дав би відповідну інтерпретацію тексту Тори).
Бог як нематеріальна першопричина усього сущого сприймається апофатично — його атрибути мають цілком негативний характер. Вплив Бога на світ здійснюється без посередництва будь-яких матеріальних сил. Природні явища визначаються поєднанням матерії, форми і "позбавлення" (останнє притаманно матерії і є основною причиною змінюваності форм). Створена за образом Божим людина здатна до сприйняття умоглядного знання через поєднання з активним розумом. Уява, що виникла після гріхопадіння і основана на уподібненні матеріальним предметам, порушує споконвічно присутню в людині здатність до чистого пізнання. Знання про Бога не можуть передаватися публічно, адже суспільна комунікація грунтується на такому уподібненні, тому ці знання можуть бути сприйняті тільки індивідуальними зусиллями розуму. Алегорична мова біблійних пророцтв почасти сприяла виникненню спотворених антропоморфних уявлень про Бога. М. намагається показати, що, поруч з буквальним значенням, антропоморфні вирази мають алегоричне, "духовне" значення; саме це духовне значення може відноситись до Бога. "Провідник блукачів", таким чином, присвячений філософській інтерпретації Святого Письма, або "науці Закону в її істинному сенсі".
М поділяє вчення неоплатоників, згідно якому зло не є незалежним началом, але являє скоріше нестачу або відсутність добра. Він розрізняє три види зла: природне, яке людина не контролює (наприклад, повені чи землетруси), соціальне (наприклад, війни) і особисте - різні людські пороки; останні два види зла можуть контролюватися людиною. В етиці М. виокремлює щабель "мудреця", який уникає крайнощів і йде серединним шляхом, і щабель "праведника" ("хасид"), який ухиляється від середини і досягає в служінні Богу більш високого рівня. Як і в Арістотеля, моральні достоїнства є для М. лише підготовкою до досягнення інтелектуальних.
Філософія М. справила суттєвий вплив на середньовічну схоластику, зокрема - на Альберта Великого і Тому Аквінського; пізніше відіграла важливу роль у формуванні поглядів Спінози і М. Мендельсона.
Г. Є. Аляєв
МАКСИМ ІСПОВІДНИК
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОНЦЕПТУАЛІЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
