ІПОСТАСЬ
(від грец. - осад, прояв, вияв, основа, сутність) - термін філософії Античності та Середньовіччя. Вперше був використаний Посідонієм (Іст. до н. е.) у значенні одиничного реального буття. Був успадкований у Середньовіччі під впливом визначення поняття "первинна сутність" (одиничне і безвідносне існування суб'єкта висловлювання) з твору Арістотеля "Категорії". Термін І. використовувався у філософії отців церкви для позначення унікального самобуття "іпостазованої" сутності, неповторна індивідуалізація якої знаходить свій вираз в іпостасних відмінностях та ними самими не визначається. Ключовим у розумінні було поняття сутності, яке протиставлялось їй як загальне одиничному. І. для патристів є індивідуалізацією загальної сутності як неподільне та унікальне існування. Цей термін активно використовувався середньовічними мислителями для роз'яснення єдиносущної природи Бога-Трійці. Зокрема, Авґустин Аврелій наголошував, що, говорячи про Бога, не можна розрізняти "сутність" і "іпостась" як окремі онтологічні інстанції, адже Він розуміється як дійсна Божественна сутність, в якій три іпостасі Божества постають як три Лиця Абсолютної Особистості. Три Лиця є енергією Абсолютної Особистості, тобто його смисловим виявленням. Тому три Лиця Трійці є та сама Особистість (Бог), хоча в той же час, кожне з них також є повноцінною Особистістю, але в певному смисловому виявленні: Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Святий Дух.
Г. В. Бокал
ІСТИНА
(лат. ventas) - у середньовічній філософії - співвідношення між річчю і мисленням; Одкровення; Бог; те, що намагається оволодіти людиною. За Августином, І. є те, за допомогою чого стає явним те, що є. Ансельм Кентерберійський вважав, що І. не має ані початку, ані кінця, і пропонував розрізнювати І. гадки, І. волі, І. природної і неприродної дії, І. почуттів, І. сутності речей, вищу І. і дві І. висловлювання: "способность обозначать вещь как существующую, хотя эта вещь не существует, или как несуществующую, хотя эта вещь существует" (Ансельм Кентерберийский. Об истине // Сочинения. -М., 1995. - С. 171). У такому контексті І. є правильність, що сприймається лише свідомістю. Така І. не залежить від позначення. Вона не зникає, коли зникає позначення. Позначення потрібне для перетворення єдиного універсального на різноманітне. На думку Ансельма, речі існують правильно в тому випадку, коли вони існують відповідно до належного, яке свідчить про те, що в них міститься єдина правильність, або І. За часів схоластики І. часто поділяли на три види: проста, складна і середня, або проміжна. Проста І. постає як сутність речі в неподільності того, що є і його буття; складна І. - це відповідність речі і мислення про неї, вона поєднує (або роз'єднує) інтенцію предиката з інтенцією суб'єкта; середня І. - це позначення, яке мислення використовує для висловлювання складної І., що місіться в самих речах ніби матеріальний початок, позбавлений самодостатності, якого потребує мислення. Фома Аквінський визначає І. "як узгодженість між інтелектом і річчю". У "Сумі проти язичників" він аргументує: "Истина есть некое совершенство мышления, или мыслительной деятельности... Ноу Бога мышление -это его субстанция. А раз мышление Бога есть само бытие,... то оно совершенно само по себе... Выходит, субстанция Бога есть сама истина... Значит, Бог есть сама истина" (Фома Аквинский. Сумма против язычников. Кн.1. - Долгопрудный, 2000. - С. 269). Але Божественний інтелект вже містить форму, за подобою до якої був (творений світ. Тому про істинність речей можна говорити остільки, оскільки вони набирають подоби до тих образів, які існують у Божественному інтелекті. "По этой причине истина определена согласно сообразию интеллекта и вещи. Поэтому познать это сообразие - значит познать истину" (Фома Аквинский. Сумма теологии // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): в 2 т. - Т. 2. - СПб., 2002. -С. 166). Отже, І. у середньовічній схоластиці вважали довічну нестворену субстанцію, цілком єдину, чиє буття необхідно повинно бути і не може не бути. І така І. є Бог.
ІУСТИН ФЛАВІН, МУЧЕНИК
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ІПОСТАСЬ“ на сторінці 1. Приємного читання.
