НОМІНАЛІЗМ
(від лат. - той, що стосується назв, імен) - філософський напрям доби Середньовіччя, до якого дослідники відносять мислителів, що заперечували первинний онтологічний статус універсалій, наголошуючи, що вони є похідними від узагальнення ознак одиничних предметів. Представники Н. стверджували, що загальне поняття - це лише ім'я, яке безвідносно до предметів, що належать до його обсягу, не має самостійного смислоутворюючого суб'єкта. Таку точку зору відстоювали Росцелін із Комп'єні і Вільям Оккам. Зокрема, Росцелін із Комп'єні стверджував, що розрізнення і розподіл є результатом людської здатності дещо висловлювати, а одиничні речі самі по собі є монолітно-цілісною даністю, а тому загальне поняття слід розуміти як похідне від узагальнення змістовних елементів, що утворюються внаслідок притаманного лише людському розуму розрізнення. А Вільям Оккам наголошував на безпідставності збільшення кількості сутностей як суб'єктів висловлювання за рахунок постулювання їх існування для універсалій. У деяких історико-філософських дослідженнях до Н. відносять
Абеляра і Дунса Скотта, називаючи їх поміркованими номіналістами, проте аналіз їх філософського спадку дозволяє говорити про їх належність до концептуалізму, засновником якого є Абеляр.
Г. В. Бокал
"ОБІЗНАНЕ НЕЗНАННЯ"
"Про вчене незнання" ("De docta ignorantia", 1440) - найвизначніший з творів Ніколи Кузанського, присвячений фундаментальним проблемам середньовічної філософії. Першу книгу своєї праці автор розпочинає з обґрунтування тези: істинне знання є обізнаним незнанням про нього. Спираючись на уявлення про Бога як найвищої і єдиної Істини, автор досліджує можливість пізнання - визначення абсолютної максимальності Буття-Бога, - і приходить до категоричного висновку про неможливість такого осягнення. Нікола Кузанський наголошує: абсолютний максимум є тим, що перевершує будь-яку відносність і обмеженість, а тому пізнати його неможливо. Предметом нашого знання має стати сама наша здатність до нього. Мислителю слід передусім визначитись з межами людської здатності знати і лише на цьому ґрунті претендувати на створення істинних суджень. Кузанець постулює неосяжність абсолютного максимуму, який, як доводить автор, має співпадати з абсолютним мінімумом. У творі викладено ретельне дослідження неосяжності Бога, відносно якого неможливе жодне ствердження і обґрунтовано необхідність Його Буття.
Предметом дослідження в другій книзі стало причинно обумовлене існування і його відношення до Буття абсолютної Істини. З одного боку, автор постулює неосяжність дива творення, а з іншого - створює систему логічної аргументації, яка постулює необхідність кінцевого і визначеного існування. Нікола Кузанський стверджує, що всесвіт - це також абсолютний максимум, але такий, відносно якого можливо сформулювати визначення через протиставлення його кінцевому і одиничному існуванню предметів. Автор приходить до висновку, що абсолютне взаємопов'язано з конкретним принципом взаємообумовленості. Він висуває тезу про згорнутість абсолютного в конкретному. Далі автор замислюється над категорією форми і души всесвіту, він стверджує, що форми існують лише в Слові як саме це Слово, і одночасно конкретно-визначеним чином у речах. Так само, як будь-яка можливість знаходиться в Абсолютній Можливості, так і будь-яка форма і акт - в Абсолютній формі -в абсолютному зв'язку Божественного Духа.
У третій книзі Нікола Кузанський розмірковує над персоною Ісуса Христа, сподіваючись на нього як на шлях до істини. Автор аналізує істини Одкровення, такі як: життя Ісуса Христа в тілі людини, Його непорочне зачаття, таїнство смерті та воскресіння.
Нікола Кузанський називає Спасителя Суддею живих і мертвих, він постулює неможливість осягнення істини без любові до Христа. Останню главу третьої частини автор присвятив церкві, яку вважає засобом єднання людей у вірі і любові до Бога.
Г. В. Бокал
ОККАМ ВІЛЬЯМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „НОМІНАЛІЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
