ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРНА
(нім. Kulturwerte) - ключове поняття філософії цінностей Г.Ріккерта, яке означує цінності, що визначають в історії вибір суттєвого, перетворюють частини дійсності в об'єкти культури і вирізняють їх тим самим із природи. За Ріккертом, "про цінності не можна говорити, що вони існують або не існують; вони лише значать (gelten) або не мають значущості. Культурна цінність або фактично визнається загальнозначущою, або ж її значущість постулюється хоча б однією культурною людиною. При цьому, якщо мати на увазі культуру у вищому смислі цього слова, тут мова повинна йти не про об'єкти простого бажання, а про блага, до оцінки яких або до роботи над якими ми почуваємо себе більш-менш морально зобов'язаними в інтересах того суспільного цілого, в якому ми живемо, або згідно з будь-якою іншою підставою. Цим ми відділяємо об'єкти культури як від того, що оцінюється і бажається лише інстинктивно, так і від того, що має цінність блага, якщо й не на основі одного тільки інстинкту, то завдяки примхам настрою".
ЦІННОСТЕЙ ТЕОРІЯ
Вчення про цінності, започатковано Р. Г. Лотце, продовжено В. Віндельбандом, детально розроблено Г. Ріккертом як філософія цінностей. За Г. Ріккертом, Ц.т, не повинна повністю відволікатись від дійсності. Навпаки, лише взявши дійсність за вихідний пункт, стає взагалі можливим пошук цінностей у всій їхній багатоманітності та матеріальній визначеності. Тому поняттю філософія як Ц. т. також належить і поняття дійсності, яка пов'язана із суттєвими для неї цінностями, тобто поняття блага. Сутність цінності полягає в її значущості. Звідси випливає, що для Ц. т. мають інтерес саме такі цінності, які претендують на значущість, і лише у сфері культури можна безпосередньо зустрітися з дійсністю, що пов'язана з такого роду значущими цінностями. Культура є сукупністю благ, і лише як така вона й може бути зрозуміла.
У культурних благах ніби осіла, викристалізувалась багатоманітність цінностей. Історичний розвиток і є процесом такої кристалізації. Тому філософія повинна починати з культурних благ для того, щоб розкрити викристалізовану в них багатоманітність цінностей. Для цього вона повинна звернутись до науки, яка вивчає культуру як дійсність, об'єктивуючи її і виявляючи за допомогою індивідуалізуючого методу її багатство і багатоманітність - до історії. Отже, не суб'єкти а дійсні об'єкти являють собою вихідний пункт філософії як Ц. т. Вона повинна піддати їх аналізу з погляду наявних у них цінностей, відділити цінності від об'єктів культури і встановити, які саме цінності роблять з об'єктів культури культурні блага.
Але блага та оцінки, на думку Ріккерта, - то не цінності, вони являють собою поєднання цінностей із дійсністю. Самі цінності, таким чином, не належать ні сфері об'єктів, ні сфері суб'єктів. Вони утворюють абсолютно самостійне "царство", що лежить по той бік суб'єкта і об'єкта. Якщо світ становить поєднання дійсності і цінностей, то у суперечності даних "царств" і полягає світова проблема. Ця суперечність значно ширша, ніж суперечність між об'єктом і суб'єктом. Суб'єкти разом із об'єктами становлять одну частину світу дійсність. їм протистоїть друга частина - цінності. Світова проблема є проблемою стосунків даних частин і їх можливої єдності.
Ріккерт наголошує на чіткому розрізненні поняття цінності і поняття психічного акту суб'єкта, що оцінює, суб'єкта, як і будь-якої оцінки і волі, так само, як поняття цінності і поняття об'єктів, в яких цінності виявляються, тобто благ. Цінності, щоправда, завжди пов'язані з оцінками, але вони саме пов'язані з ними, і тому їх не можна ототожнювати із дійсними реальними оцінками. Цінність як така належить абсолютно іншій сфері понять, ніж дійсна оцінка і тому є особливою проблемою. Для цінності, як цінності, питання про її існування не має ніякого сенсу. Проблема цінності — то проблема "значущості" (Geltung) цінності, і це питання не збігається з питанням про існування акту оцінки. Той факт, що якась цінність дійсно оцінюється, навіть усім загалом усіх часів, ще не гарантує значущість даної цінності. Цінність може мати значущість навіть і за відсутності акту оцінки, що виражає те або інше до неї ставлення. У цьому сенсі, наприклад, значать все ще не відкриті наукою істини. Але навіть якби значущість усіх цінностей і була пов'язана з актом оцінки, то з цього ще не випливало б, що не мають чітко розрізнятись поняття цінності і оцінки, так само як і поняття цінності і блага.
Певні об'єкти мають цінність, або, кажучи точніше, у певних об'єктах виявляються цінності. Такі об'єкти теж зазвичай називають цінностями. Твори мистецтва є, наприклад, такого роду дійсними об'єктами. Але можна показати, що цінність, яка виявляється у такого роду дійсності, зовсім не співпадає з самою їх дійсністю. Все те, що становить дійсність будь-якої картини, - полотно, фарби, лак -не належить цінностям, які з ними пов'язані. Такі об'єкти, які пов'язані з цінністю, називаються "благами" (Güter), і відрізняються, таким чином, від цінностей, що виявляються в них. У такому випадку, наприклад, і господарські "цінності", про які говорить політична економія, будуть не цінностями, а "благами".
ШОПЕНГАУЕР (SCHOPENHAUER) АРТУР
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЦІННІСТЬ КУЛЬТУРНА“ на сторінці 1. Приємного читання.
