БАУМҐАРТЕН (BAUMGARTEN) ОЛЕКСАНДР ГОТЛІБ
(J 714-1762) -відомий представник нім. філософії та естетики доби Просвітництва, найзначніший презентант школи X. Вольфа, засновник естетики як особливої філософської дисципліни. Учився в Галле, був проф. філософії ун-ту у Франкфурт-на-Одері. Осн. твори: "Ethica philosophia" (1740), "Aesthetica" (т. 1-2, 1750-58), "Initia philosophiae practicae primae" (1760), "Acroasis lógica in Christianum Wolff" (1761), "Jus naturae " (1765), "Philosophia generalis" (1769) та ін. Кант вважав Б. "чудовим аналітиком" і читав свої академічні лекції по його підручникам, радив Якобі викладати логіку за Б., який у цій галузі "людина ... дуже заслужена". Шеллінґ оцінював його як "одного з найрозумніших вольфіанців".
Естетика, на яку Вольф та його школа майже не звертали увагу, завдяки зусиллям Б. зайняла чільне місце у вольфівській енциклопедії наук. Особлива наукова гілка була створена виключно шляхом методологічних роздумів і заради закінченості системи. Лекції Б. охоплювали всі розділи філософії, яку він відмежовував як від богослов'я, так і від математики. Він виходить із ляйбніцівського розрізнення вищої (розсудкової, інтелектуальної) і нижчої (чуттєвої) пізнавальних здатностей. Віддаючи належне логіці, яку Б. вважав органоном наук, що забезпечує досконале застосування вищої пізнавальної здатності, ясність і виразність понять та доказів, він разом із тим наполягає на тому, що логіці бракує паралельної науки, яка б так само розглядала нижчу пізнавальну здатність і мала своїм предметом досконалість чуттєвого сприйняття. Тому він створює "вчення про відчуття" і називає його "естетикою". З цим чисто гносеологічним значенням терміна "естетика" (теорія чуттєвого пізнання) Б. поєднав інше, - значення теорії прекрасного. Краса є чуттєва досконалість, так само як істина — досконалість логічна, а доброта - моральна. Кант, який спочатку (у "Критиці чистого розуму") виступив проти введеного Б. значення терміна "естетика", пізніше (у "Критиці здатності судження") прийняв його. Створена Б. філософська естетика була ще вкрай недосконала. Вона зводилася переважно до однієї поетики й обмежувалася систематичним розвитком технічних правил, які були розроблені античними й сучасними дослідниками. Основний принцип мистецтва ще вузько-натуралістично тлумачиться як наслідування природі. Оскільки наш світ є найкращим, то він і найпрекрасніший. Тому митець повинен не вигадувати казна-що, а копіювати дійсність. Вузько раціоналістичним (гносеологічним) є й розуміння краси як неясної істини, як невиразного передодня до пізнання істини шляхом розуму. У розробці філософської естетики Б. дав поштовх у двох напрямках: виокремленню естетичного як особливої сфери людської життєдіяльності та розробці принципів і категорій естетики як філософської науки. Б. чимало зробив для формування нім. філософської термінології, зокрема, ввів до широкого вжитку терміни: "річ у собі", "річ для нас", "річ для себе", які набули в Канта та Геґеля значення фундаментальних філософських понять.
Ю. В. Кушаков
БЕК (BECK) ЯКОБ СИҐІЗМУНД
(1761-1842) - один із популяризаторів кантівської філософії, який виклав її основи в праці "Пояснювальні витяги з критичних творів пана професора Канта, виконані за його порадою" (1793), до якої в 1796 була додана ще одна частина -"Єдино можлива точка зору, з якої може описуватись критична філософія". Стимулом до написання цих робіт стала власна кантівська пропозиція до Б. скласти своєрідний компендіум із трьох критик з поясненнями щодо найбільш важливих моментів. Викладенню кантівської філософії була присвячена ще дисертація Б., з якою І. Кант ознайомився і високо оцінив рівень адекватності і повноти сприйняття Б. основних положень критичної філософії. Також авторству Б. належать праці "Нарис критичної філософії" (1796), "Коментар до метафізики нравів" (1798).
За словами самого Б., "Критику чистого розуму" він сприйняв як математичну аксіому, а "Критику практичного розуму" — як Біблію для філософа. На відміну від С.Маймона, який намагався покращити Канта, Б. спробував надати пояснення тим питанням, які можуть бути розв'язані в межах кантівського вчення, але які не отримали свого висвітлення в критиках. Центральним із зазначених питань Б. вважав проблему пояснення активної конституюючої ролі розсудку в процесі формування понять, а також можливості взаємоузгодження уявлення з речами. На його думку, сам розсудок не може бути активним і тим самим конституювати поняття, оскільки тоді в поняття про предмет вноситиметься невиправдана частка індивідуальної суб'єктивності. Однак сам синтез понять в розсудку є незаперечним фактом. Для того, аби його пояснити, Б. вживає поняття надійди в ідуального синтезу. В акті цього синтезу конституюється як поняття, так і саме уявлення про об'єкт. Останнє означає те, що порівнюючи наші уявлення з об'єктами, ми насправді співставляємо їх не з речами (адже шлях до речей у собі є закритим для здатності пізнання), а з такими ж самими уявленнями, що були утворені в первинному уявленні, яке передувало появі будь-якого індивідуального сприйняття. В основу можливості апперцепції Б. кладе тезу про існування первинної апперцепції, в якій речі в собі конституюються у формі речей для пізнання. Таким чином, сам процес пізнання, за Б., починається не зі сприйняття явищ (як це було в Канта), а зі сприйняття первинних апріорних уявлень.
Розвиток критичної філософії в цьому напрямі фактично реалізував закладену в ній потенцію до надмірної ідеалізації дійсності, оскільки, хоча сам Кант неодноразово наголошував на обмеженості ідеального сферою речей у собі, в Б. ця настанова легко долається, в результаті чого все існуюче перетворюється лише на різні форми уявлення (індивідуального і надіндивідуального). На думку
В. Віндельбанда, запропонований Б. спосіб інтерпретації Канта, по суті, є тлумаченням критичної філософії в дусі беркліанства.
"ВІДПОВІДЬ НА ЗАПИТАННЯ: ЩО ТАКЕ ПРОСВІТНИЦТВО?"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БАУМҐАРТЕН (BAUMGARTEN) ОЛЕКСАНДР ГОТЛІБ“ на сторінці 1. Приємного читання.
