ҐІЛЬБЕРТ ПОРРЕТАНСЬКИЙ
(Gilbertos Pon-etanus), Жил ь-бер з Порре (Gilbert de la Porree) (1085/1090-1154) - один із найвпливовіших представників філософії схоластики, який сприяв становленню теології як певної раціональної дисципліни.
Освіту отримав у Шартрській школі, був учнем Бернара Шартрського, а згодом (1126-37) - канцлером цієї школи. У 1141-47 -магістр у Парижі. З 1142 - єпископ у Пуатьє. Брав участь в діалектичних диспутах під час собору в Сансі (1140), де виступав опонентом П'єра Абеляра. У 1147 і 1148 його самого притягли до суду на Паризькому і Реймському соборах, звинувативши в некоректному розрізненні ідей Бога і Божественності, що, на думку його обвинувача Бернара Клервосського, вело до визнання чотирьох іпостасей Бога. Хоча аргументи опозиції були здебільшого безпідставними, Ґ. П. взяв на себе зобов'язання змінити деякі положення.
Ґ. П. написав низку коментарів, серед яких - коментар до Біблії ("Шостоднєв"), "Коментарі до „Теологічних трактатів" Боеція", "Коментарі до Псалмів", "Коментарі до „ Послань апостола Павла"". У них мислитель відшукує раціональну аргументацію для витлумачення догматичних положень, і разом з тим формує логічні засади для становлення теології як раціоналістичної дисципліни.
Значну увагу Ґ.П. приділяє дослідженню процесу пізнання. Останній залежить від "предмета". Людське пізнання може бути спрямоване як на скінченні речі, так і на Бога, і методи дослідження тут мають бути різними, бо закони, якими керуються природознавці, не можуть бути застосовані до богопізнання. Ігнорування цього положення приводить до єресі (Савеллій і Арій). "Ибо Бог єсть сущность (essentia), а не нечто, и нельзя вообразить, что Он есть нечто [то есть] тварная субсистенция... Сущность же Бога совершенно проста. Ни на каком основании ее нельзя понять как составленную из разного... Поэтому... правильно говорится о Нем, что Он есть то, что Он есть" (Гильберт Порретанский. Комментарий к трактату Боэция "Против Евтихия и Нестория" // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. — Т. 1. -СПб., 2001.-С. 384,401).
Універсали, на думку Ґ. П., мають свою підставу в подібності суттєвих форм існуючих речей, яким властивий свій першообраз у божественній Ідеї. Подібність схоплюється мисленням в (рівнозначному понятті). Універсальне, таким чином, походить завдяки абстракції від одиничних речей, останні мисляться в загальному понятті як дещо єдине, на підставі їх подібності одне одному в мисленні. Тому множинність і розрізнення акциденцій обумовлені множинністю і різницею індивідуумів.
Ґ. П. принципово розрізнює реальність речі, якою вона постає як деяке ціле разом зі своїми акциденціями (quod est) і тим, завдячуючи чому вона (реальна річ) є те, що вона є (quo est), тобто субсістенцію. Він розробляє ідею творення однією субстанцією іншої, що вирізняється від неї за сутністю. Необхідність з'ясувати конкретні зв'язки між еквівокативним quod est (людина, наприклад, це і сутність, і субсістенція, і субстанція, і персона) і також еквівокативним quo est змусила Ґ. ввести логічний інструментарій, який би міг здійснити переведення знання з одного рівня на другий — з рівня теології на рівень фізики, і навпаки. Застосування таких розмірковувань до розуміння Бога (Deus) і Божества (Divinitas) привели до наступного висновку: божественна сутність реально відмінна від трьох лиць Бога. Божественна сутність не може бути іменована Богом, бо вона є лише те, через що Бог є Бог. Тому "Богом" (Отець, Син, Святий Дух) може бути названо тільки те, що існує завдяки божественній сутності. Існує єдина сутність, через яку існують три лиця, але яка не вичерпує їх. Таке положення Бернаром Клервосським було витлумачено як зведення божественної Трійці до чотирьох лиць. Проте персони Трійці хоча і відмінні одна від одної, але жодна з них не є частиною цілого, бо кожна з них є все ціле, тобто індивідне, завдячуючи єдиній для них Божественності (тут - quo est). Отже, навряд Ґ. П. дійсно вважав Божественність четвертим лицем Бога.
ҐІЛЬОМ ДЕ КОНШ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ҐІЛЬБЕРТ ПОРРЕТАНСЬКИЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.
