РАЙНГОЛЬД КАРЛ ЛЕОНАРД
(1758-1823) -нім. філософ, один із перших популяризаторів кантівської критичної філософії, яка згодом отримала назву "шкільного кантіанства". Основні праці: "Листи про кантівську філософію" (1786-87), "Дослід нової теорії людської здатності уявлення" (1789), "Доповіді щодо питання про виправлення попереднього невірного розуміння філософії" (1790), "фундамент філософського знання" (1791). Його листування з І. Кантом є одним із важливих джерел вивчення процесу розвитку кантівської критичної системи. Так, саме в листі Р. наприкін. 1787 Кант повідомляє про початок роботи над третьою критикою, яка покликана завершити критичну систему і віднайти апріорні принципи для такої здатності як почуття задоволення і незадоволення. Для пізнього Р. характерне перенесення акцентів на проблеми теоретичної філософії, але тим поштовхом, який змусив його стати кантіанцем, була практична філософія Канта, в якій він побачив можливість примирення розуму та серця, і яку він визначив як "благотворну революцію" у філософії. При цьому слід зазначити, що серед багатьох кантіанців, які намагались "покращити" Канта шляхом відмови від поняття речі в собі, Р. принципово наголошує на необхідності застосування цього поняття, оскільки лише завдяки йому стає можливим пояснення походження змісту наших уявлень.
Важливе місце у філософській творчості Р. посідає йєнський період, коли він спробував надати нового обґрунтування кантівській філософії. На думку Р., Канту вдалось успішно віднайти апріорні принципи для всіх основних здатностей людини, але при цьому він так і не дав чіткого визначення того основоположного й універсального принципу, який би дозволив об'єднати три критики. Винайдення цього принципу становить завдання "елементарної філософії". Для досягнення цієї мети Р. пропонує рухатись не від окремих здатностей до їх єдності (як це робив Кант), а від єдності до аналізу тих чи інших конкретних здатностей. Змістом такої єдності може виступати лише певна "центральна функція" всіх видів розумової діяльності, яка, трансформуючись, дається в знаки в кожній окремій функції. При цьому зазначену центральну функцію не можна ввести у філософію завдяки процедурі умовиводу, оскільки вона є його умовою, і більш того - вона повинна бути фактом і містити в собі безпосередню достовірність. Цією центральною функцією за Р. є діяльність уявлення, в якій сполучаються свідомість суб'єкта та свідомість об'єкта. Але при цьому уявлення не є тотожним ані суб'єкту, ані об'єкту, оскільки в кожному уявленні ми завжди можемо чітко відокремити його суб'єкт від його об'єкта. Завдяки суб'єкту уявлення набуває своєї форми, а завдяки об'єкту - змісту. Подібна логіка тлумачення поняття уявлення (яке формується як результат поєднання апріорних розсудкових форм із впливом речей у собі на людську чуттєвість) дозволила Р. доволі легко пояснити мотиви кантівського протиставлення чуттєвості і розсудку. Водночас таке значення уявлення, яке йому надає P., змусило його ще більше загострити проблему існування речей у собі та можливостей їх пізнання. Адже, якщо вплив речі на чуттєвість, а потім і саме уявлення, не є тотожними речам як таким, то ці речі можна тільки мислити, але їх жодним чином не можна пізнавати. Саме ця Райнгольдова переробка Канта стала головним об'єктом критики з боку Ф.Г. Якобі. Також з критикою тлумачення кантівської філософії P., а також його власної філософії, виступив Ґ. Е. Шульце в праці "Енезідем, чи про основи реальної філософії, розбудованої в Єні паном Райнгольдом". Історичні оцінки райнгольдівського критицизму не є однозначними. Так, скажімо, визнаючи незаперечний внесок P. у популяризацію кантівської філософії, В. Віндельбанд, тим не менш, відмічає, що таке кантіанство, хоча і стало більш простим, доступним і прозорим, але при цьому багато в чому втратило свою глибину, і тільки ще більше загострило дуалізм між практичним і теоретичним розумом.
РІЧ У СОБІ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РАЙНГОЛЬД КАРЛ ЛЕОНАРД“ на сторінці 1. Приємного читання.
