АРЕНДТ (ARENDT) ГАННА
(1906-1975) - нім.-амер. політичний філософ. Здобула блискучу освіту в Марбурзькому, Фрайбурзькому, Гейдельберзькому ун-тах, де відвідувала лекції К. Ясперса, М. Гайдеґґера, Е. Гуссерля. Осн. праці: "Джерела тоталітаризму" (1951), "Становище людини"(1958), "Про революцію" (1965), "Життя свідомості" (1971)таш.
На думку А, світова цивілізація підійшла до такого моменту у своєму розвитку, коли їй загрожують вже не зовнішні природні ката клізми, а внутрішня небезпека, найрадикальнішою формою якої є тоталітаризм. Його джерелами, вважає А., стали антисемітизм, расизм і імперіалізм - явища, що розвинулись в Європі протягом двох попередніх століть. Саме вони призвели до поступового звикання індивідів мислити несамостійно, доручати власну свободу іншим. У результаті виник такий феномен як "маса", характерною особливістю якої є відкидання усталених соціальних цінностей і будь-яких форм їх політичного представництва. Зовнішні політичні репресії і внутрішня зрада власної свободи складають разом явище тоталітаризму, який відрізняється від традиційного деспотизму наявністю в першому, крім ізоляції, що відбирає у людей здатність до політичної дії, ще й самотності - процесу саморуйнації самої здатності до досвіду і думки.
Намагаючись осмислити основні причини кризи новочасного суспільства, А. розглядає його в історичній перспективі, крізь призму зміни характеру людської діяльності. У період існування давньогрец. полісу діяльність людини не загрожувала природі, але поступове втручання людини в її процеси привело до кардинальних змін в екосистемі, що, у свою чергу, зумовило необхідність етичного регулювання масштабів людської діяльності. У той же час, нестримне бажання людини мати більше і більше, її діяльність, спрямована на досягнення кількісного, а не якісного результату, сприяли появі суспільства споживачів, існування в якому означало для людини втрату індивідуальності і автономності. Людина відчужилася від світу, стала самотньою. Можливість відновлення зв'язку "людина-природа" А. бачить у поверненні до античного досвіду, а феномен народжуваності, на її думку, врятує людську діяльність від руйнації, бо саме в народженні нового онтологічно вкорінена здатність діяти.
Т. М. Заваженко
БАРТ (BARTH) КАРЛ
(1886-1968) - швейц. теолог і філософ, один із лідерів діалектичної теології. Всупереч "ліберальній теології", що прагнула пояснити Бога зі змісту "поцейбічного світу", Б. заперечує будь-який зв'язок Бога з "поцейбіччям", тому єдине реальне джерело віри - сам Бог, який дарує віру, попри трансцендентне провалля між собою і людиною, в одкровенні. Отже, джерело віри - в самому її змісті, в ній самій. Віра - це диво, і виявляє себе як безпосередній діалог із Богом. Звідси й назва самої позиції Б. — "діалектична теологія". Між Богом і людиною — безодня. Тому християнська антропологія для Б. - лише христологія, адже про людину немає чого сказати поза її зв'язком із Богом. І людина є тому людиною лише остільки, оскільки бере участь у людському бутті Христа, Боголюдини. Проте людина знаходиться в поцейбічному світі, безмежно далекому від Божественного потойбіччя. У поцейбіччі людина є вільною і відповідальною істотою, проте лише остільки, оскільки поцейбічні реалії - держава, суспільство тощо - аж ніяк не пов'язані з Божественним потойбіччям.
І. В. Бичко
БАРТ РОЛАН
(1915-1980) - франц. семіолог, літературознавець, есеїст та критик. Представник франц. структуралізму. Один із засновників Центру вивчення масових комунікацій (1960). У 1977 обіймає посаду завідуючого кафедри літературної семіології в Колеж де Франс.
Осн. праці: "Нульовий рівень письма" (1953), "Міфології" (1957), "Уявлення знаку" (1962), "Міф сьогодні" (1963), "Структуралізм як діяльність" (1963), "Задоволення від тексту" (1973), "Ролан Варт про Ролана Варта" (1975), "Камера людина" (1980). Творчість Б. умовно можна поділити на три періоди: доструктуралістський (50-ті рр.), структуралістський (60-ті рр.) і постструктуралістський (70-ті рр.).
"Ранній" Б. знаходився під впливом марксистської теорії та франц. екзистенціалістів. Розробляє Марксове поняття "відчуження", застосовуючи його до аналізу продуктів культурної діяльності. Зокрема, Б. постулює мову як активного перетворювача світу - вона, на його думку, є одним із найважливіших засобів праці.
Звертаючись до проблеми знаку та його функціонування в культурі, він впроваджує семіотичний вимір дослідження антропологічних і соціокультурних феноменів, формулює власне розуміння поняття "письма" як категорії, що характеризує ціннісний вимір дискурсу, спосіб, в який текст заявляє про свій соціальний статус. "Письмо" є третім "виміром" художньої форми поряд із "мовою" як загальнообов'язковою умовою та індивідуальним "стилем" письменника, - і усвідомлене таким чином воно є знаряддям відчуження слова. Слово є соціально обумовленим, воно позначає не тільки те, що мислить автор, але й те, чого потребує суспільство.
"Письмо" - це уречевлена в мові ідеологія, яка змушує індивіда мислити в заданих наперед категоріях. "Страх Письма" — втрата надії повноцінно втілити думку в слові, фаталізм, пов'язаний із жагою висловити те, що виразити неможливо. Будь-які культурні феномени — від буденного мислення до мистецтва і філософії - закришені в знаках, представляють собою мовленнєві механізми, приховану діяльність яких необхідно прояснити за допомогою семіотичних кодів, що лежать в основі соціальної поведінки людини.
Б. розглядає суспільство як організм, що постійно продукує знаки, за допомогою яких структурує дійсність; соціальна практика є вторинною щодо природної мови. Б. намагається створити семіонічний зріз культурної дійсності. Семіологія є "наукою про значення" (розуміючи "смисли" і "значення" в широкому плані, не тільки як ті, що створюються в цілях комунікації), тому вона здатна перерослі в науку про суспільство в тій мірі, в якій суспільство займається конструюванням смислів світу, наданням означень.
У контексті проблематики "виробництва смислів", "текстового письма", "інтертекстуальності" знайшли своє втілення постструктуралістські установки Б. Дослідник намагається розкрити невпорядкований, рухливий і продуктивний характер літературного "письма", досліджує питання про сприйняття літератури читачем.
І. П. Дедяєва
БАТАЙ (BATAILLE) ЖОРЖ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АРЕНДТ (ARENDT) ГАННА“ на сторінці 1. Приємного читання.
