ТОЙНБІ (TOYNBEE) АРНОЛЬД ДЖОЗЕФ
(1889-1975) - англ. історик та історіософ. Отримав освіту в Оксфордському ун-ті та Британській археологічній школі (Афіни). Брав участь в археологічних експедиціях по Греції. Працював у брит. Міністерстві закордонних справ і кореспондентом газети. Був проф. міжнародної історії в Лондонській школі економіки. У 1919-24 був проф. візантієзнавства, грец. мови, літератури й історії Лондонського ун-ту, з 1925 до своєї відставки в 1955 - науковим керівником Королівського ін-ту міжнародних відносин і науковим співробітником Лондонського ун-ту. У 1920-46 - редактор "Огляду міжнародних відносин". Під час 2-ї світової війни Т. — директор наукового відділу Міністерства закордонних справ Великобританії. У1956 став кавалером ордена Кавалерії) пошани.
До численних публікації! Т. входять такі наукові монографії, як "Західне питання в Греції й Туреччині" (1922), "Грецька історична думка" (1924). Головна праця Т., що зробила епоху в англ. історіософії, - 12-томне "Дослідження історії" ("А Study of History", 1934-61)- Це цикл здобутків з найважливіших проблем розвитку культур, релігій і суспільних формацій. А також кілька томів нарисів і лекцій, опублікованих після того, як під керівництвом Д. Сомервелла був випущений скорочений (в одному томі) виклад перших шести томів "Дослідження історії", який став бестселером. Найбільш цікава публікація Піффордовських лекцій - "Підхід історика до релігії" (1956). З пізніх робіт Т. можна відзначити: "Америка і світова революція" (1962); "Між Нігером і Нілом" (1965); "Міста, що зменшуються" (1970), "Костянтин Багрянородний і його епоха" (1973).
Т. багаторазово переглядав і доповнював свої концепції, не боячись входити в суперечність із самим собою. Його основна праця носить характерний заголовок "Перегляд" (Reconsideration). Динамічність теорій Т. обумовлена тим, що він постійно прагнув перевіряти свої погляди фактами. Його знання в галузі давньої та нової історії були енциклопедичними.
Т. пішов за О. Шпенґлером і його "Загибеллю Заходу" в запереченні традиційної концепції єдності світової історії, запропонувавши натомість порівняльне дослідження культур, що виявляють подібність у життєвому циклі - виникненні, розвитку й занепаду. Однак він відкидав Шпенґлерову теорію культур як організми), що мають тривалість життя в 1000 років, і як причини їх занепаду називати моральне виродження і втрату творчого підходу до проблем, як виникають. За порівняльними таблицями Т. виходило, що в Західної Європі в часи Наполеонівських війн і в Габсбурзькій монархії в 1526-1918, незважаючи на Тридцятирічну війну, 1-у світову війну і т. п.; панував мир. Однак і сам Т., і багато хто з його шанувальників були схильні відмахуватись від вказівок на неточності, вважаючи ці виправлення пересічними загальними місцями; на їхню думку, мале значення тільки те, що більш-менш явно випливало з томів 1-6, а саме: що повернення до католицизму в тій чи іншій його формі могло б зупинити занепад західної цивілізації, що почався разом з епохою Реформації.
За Т., не існує єдиної історії людства, а є лише історії окремих своєрідних і замкнених цивілізацій (у первісному варіанті він їх нараховував 21, потім скоротив до 13, не рахуючи другорядних і недорозвинених). Кожна цивілізації! проходить у своєму розвитку стадії виникнення, росту, надлому й розкладання, після чого гине, поступаючись місцем іншої. Вважаючи соціальні процеси, що послідовно відбуваються в цих цивілізаціях, аналогічними, Т. намагався вивести на цій підставі деякі "емпіричні закони" суспільного розвитку, що дозволяють передбачати головні події й у сучасному світі.
Томи 7—10, опубліковані в 1954, після 15-річної перерви, вже не містили ні цієї концепції, ні багатьох інших колишніх ідей. Показавши в "Додатку" до 6-го т., що безліч висловлень та епізодів із життя Ісуса Христа можна знайти в дохристиянському елліністичному фольклорі і що саме християнство виникло з релігійного синкретизму, Т відкидав претензії християнства на винятковість. Наша цивілізація, вважав він, загине; але вона, подібно еллінізму, зіграє свою історичну роль, якщо, умираючи, породить нову синкретичну релігію.
У 1972 Т. виступив із статтею "Релігійні основи сучасної екологічної кризи". У ній він оголосив біблійний монотеїзм ідейною причиною руйнування людиною середовища її проживання. Єдинобожжя, стверджував Т., створило особливу форму антропоцентризму. У результаті світ прийшов до того тяжкого положення, яке викликає тривогу на всіх континентах. "Засіб порятунку" Т. бачив у "змісті монотеїстичного світогляду світоглядом пантеїзму", який відноситься до природи як до божества. Проте, на його думку, занепад матеріальної цивілізації в будь-якому випадку невідворотний і можна лише сподіватися, що матеріальне збідніння буде супроводжуватися духовним підйомом.
О. Б. Горгота
ТОТАЛІТАРИЗМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТОЙНБІ (TOYNBEE) АРНОЛЬД ДЖОЗЕФ“ на сторінці 1. Приємного читання.
