АСТІКА, НАСТІКА
(санскр. - він є, існує, та - заперечна частка) - поняття, що відображають традицію поділу даршан Стародавньої Індії за ознакою визнання або невизнання ними сакрального статусу Вед є сьогодні загальновизнаною. Згідно з означеною класифікацією, класичні даршани ньяя, вайшешикау санкх'я, йога Патанджапі, міманса і веданта належать до А. (із санскриту), тобто даршан, що визнають авторитет Вед як неспростовного одкровення, та стверджують дійсність трансцендентного. Даршанами
Н. визначають джайнізм, буддизм, чарваку і локаяту. Окрім невизнання авторитету Вед ці даршани об'єднує відмова вважати, що варновий розподіл є визначальним в оцінці можливостей людини досягти звільнення. Також важливим є те, що представники цих даршан ігнорували обрядовість індуїзму та радикально переглянули значення багатьох фундаментальних ведичних понять. Перш ніж викласти власне бачення, тобто даршану, мислителі Стародавньої Індії прагнули дослідити способи аргументації поглядів інших. Кожен умовивід ретельно аналізувався, кожне доведення вивірялося щодо можливої наявності у ньому суперечностей. Таким чином, була створена ситуація специфічного наукового дискурсу, призначенням якого була здатність зрозуміти інакший погляд й одночасно відстояти та аргументувати власний. У першу чергу мислитель мусив окреслити й визначити аргументацію опонентів й сформувати відправну основу для власних міркувань (пурвапакша). Далі він мав здійснити спростування з'ясованого (кхандана) й наново викласти вчення опонентів вже з урахуванням заперечень, створивши висновок. Лише після виконання цієї процедури мислитель здобував право відстоювати власну позицію.
АТМАН
(санскр. - сам, сам себе, собою, я, самість; від кореня - дихати) - одна з найважливіших категорій в історії філософії Індії. Термін А у Рігведі перекладають як дихання, душа, принцип життя, але у подальшому вживанні він набув нового значення, що здебільшого передають через поняття: чисте я, дух, самість або індивідуальна особистість. Стосунок між А. і Брагманом став предметом філософського осмислення в Упанішадах, та основою розвитку вчень даршан міманса і веданта. Згідно вчення даршани вайшешика, А - один із складових-проявів драв'ї, вічний єдиний і все проникний атом (ану). Панівне у філософії буддизму переконання у безсутнісності та безособистісності буття втілено в концепції анатман, згідно якої, людська індивідуальність є умовно цілим потоком дгарм. В останньому розрізняють п'ять скандх (груп) дгарм як носіїв феноменів: чуттєвого сприйняття; відчуттів приємного, неприємного або нейтрального; усвідомлень розрізненості предметів, їх відмінностей та формування уявлень і понять; волінь, бажань, мотивів; свідомості та самосвідомості.
"БҐАҐАВАТҐІТА"
(санскр. - "Пісня Бгаґавата", "Пісня Господа", тобто Крішни) - давньоінд. релігійно-філософська поема. Спочатку самостійний твір, "Б." пізніше увійшла в склад епосу "Магабгарати". Складається з 700 віршів, поділених на 18 розділів. Осн. вчення "Б." було сформульоване в ІІІ—ІІ ст. до н. е., але формування тексту поеми розтягнулося майже на 1500 років - від VІІ-VІ ст. до н. е. до VIII-ІХ ст. - часу появи перших коментарів на "Б.". Вчення "Б." було синтезом містично-ритуальних спекуляцій Упанішад, раннього вчення санюй і йоги, а також емоційного теїзму вішнуїтської секти бхагаватів з її культом Крішни. Відповідно до вказівок "Б." і більшості коментарів, текст поеми повинен бути не "зрозумілий", "осмислений", а вивчений напам'ять і потім регулярно повторюватися (вголос або про себе). Звідси традиція інтерпретації "Б." як особливого інструмента психічного тренування. Образи поеми внутрішньо суперечливі, так що при достатньо тривалому повторенні адепт приходить до звільнення цих образів від будь-якого конкретного змісту. У результаті виникає стан неперервного знання - пригадування, позбавленого будь-якого уявлення про предмет. Поєднавши в собі елементи різних умоспоглядальних систем, "Б." здійснила вплив на багато шкіл інд. філософії.
В. В. Ільїн
БРАГМАН
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АСТІКА, НАСТІКА“ на сторінці 1. Приємного читання.
