МЕГАРСЬКА ШКОЛА
(2-а пол. V - 1-а пол. ІІІ ст. до н. е.) -одна з сократичних шкіл, що еклектично поєднала в собі ідеї Сократа, елеатів і софістів, здобувши славу зразками логічного мистецтва.
Засновником школи був Евклід із Мегари, безпосередній учень Сократа; до школи входили Євбулід із Мілету, Діодор Крон, Стілпон та ін. До зустрічі з Сократом Евклід був близьким до елейської школи, звідки наслідував вчення про абсолютне протиставлення чуттєвого і раціонального світів. Від Сократа мегарці успадкували захоплення діалектикою, надавши їй, на жаль, однобічного розвитку, перетворивши із знаряддя на мету власної філософії. Погоджуючись із сократівською вимогою логічного знання, заснованого на поняттях, вони намагались довести хибність чуттєвого досвіду і уявлень, протиставляючи їх логічному поняттю. За допомогою дотепних апорій мегарці доводили, що загальне поняття не може бути перенесене на будь-яку одиничність. Таким чином, вони абсолютизували принцип розуму, відірвавши його від принципу чуттєвого світу, від принципу життя. Протилежність трансцендентного і чуттєвого світів вони усвідомлювали не діалектично, як Сократ і Платон, а як прірву. Ідеї для мегарців - нерухомі і ніяк не пов'язані з чуттєвим світом. Так, Стілпон заперечує, що його співбесідник - людина, тому що "людина" позначує дещо загальне, відмінне від конкретної особистості. Із роз'єднання ідеального і матеріального випливає заперечення можливості пізнання (бо пізнання є свідченням зв'язку двох світів), а також будь-якого синтетичного судження (так, судження А є Б - хибне, а можливе лише судження аналітичне, - наприклад, А є А, - яке мало чого дає процесу пізнання). Отже, саме в мегарців ми зустрічаємо так зване "подвоєння" світів і безплідність ідей, з чим, безумовно, не погоджувався Сократ і піддавав нещадній критиці Платон ("Парменід", "Софіст" тощо), і на що була спрямована арістотелівська так звана "критика ідей Платона".
О. В. Александрова
МЕТЕМПСИХОЗА
(грец. - одушевлення) - один із грец. термінів на означення переселення душі, душ. Вперше застосований у І ст. до н. е. Діодором із Сицилії. Термін М. охоплює зміст вчень у Давній Греції, починаючи з VI ст. до н. е., які стосуються переселення душ та можливості етичного вдосконалення душі на щаблях переселень. Ранні зразки давньогрец. М. розвинуті в релігійно-міфологічному вченні орфіків та релігійно-філософському вченні пітагорійців. Про теорію М. згадують Геракліт та Арістотель. Платон впровадив видозмінене вчення про М. пітагорійців у власну доктрину про душу.
Т. П. Кононенко
МЕТРОДОР ІЗ ХІОСУ
(поч. IV ст. до н. е.) - послідовник атомістичного напрямку і представник школи, заснованої Левкіппом та Демокрітом. Крім імені та належності до атомістів, історичні джерела жодних свідчень не зберегли.
Т. П. Кононенко
МІЛЕТСЬКА ШКОЛА ФІЛОСОФІЇ
Школа, з якою Арістотель пов'язав становлення філософської практики. Розглядаючи М. ш. ф., дослідники згадують три постаті - Талес (Фалес), Анаксімандр та Анаксімен. Походження філософії пов'язують з іонійським містом Мілет VI ст. до н. е. Саме творчість перших філософів вирізняється прозовим письмом, на противагу поетичному чи епічному стилю, в якому творили представники мітології.
Т. П. Кононенко
НАТУРФІЛОСОФІЯ
(від лат. natura - природа) - термін, яким означуються дослідження природи як предмет філософського осягнення. Існують різні історичні типи натурфілософських теорій. Означення поняття "Н." пов'язують з творчістю Сенеки, який широко застосовував принципи школи стоїків - "Philosophia naturalis". Концептуального значення Н. набула у творчості представників нім. філософії XIX ст., зокрема Ф. В. Й. Шеллінґа. Розвиток цього поняття призвів до його методологічного застосування в історико-філософській науці на означення типових філософських явищ в історії філософії. Ранні типи Н. охоплюють творчість "перших філософів", чи "фісіологів" - представників Мілетської школи, Геракліта, "плюралістів" - Емпедокла, Анаксагора, атомістів Левкіппа та Демокріта, Діогена з Аполлонії та представників їхніх шкіл.
Т. П. Кононенко
НЕОПЛАТОНІЗМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МЕГАРСЬКА ШКОЛА“ на сторінці 1. Приємного читання.
