ПРАЗЬКЕ ЛІНГВІСТИЧНЕ КОЛО
Філософська-лінгвістична школа, що належить до семіотично-структуралістського напрямку. її формування відбувалось під впливом феноменологічних ідей Е. Гуссерля, лінгвістичної теорії Ф. де Соссюра та здобутків рос. школи формалізму (яка також вплинула на розвиток франц. структуралізму). П. л. к. зосереджувало свою увагу на лінгвістичній теорії та літературі.
Головні представники Празької школи — Й. Вашек, Ф. Водічка, Л. Матейка та Я. Мукаржовський. У різний час до Ті складу входили Р. Якобсон, Р. Уеллек, М. Трубецькой та Д. Чижевський.
Лінгвістична теорія, розроблена представниками П. л. к., складається з фонології, семантики граматичних категорій, функціонального синтаксису та структурної стилістики. Вони акцентували увагу на поліфункціональності знакових систем.
Представники Празької школи обґрунтували нову концепцію історії літератури, розглядаючи її як історію структури літературних творів та рецепції, як історію літературної продукції. Література розглядається ними як форма мовної комутації, в якій переважає естетична функція.
У структурі літературного твору вони виокремили два основні різні: мовну структуру (звуки і значення) і тематичну структуру (тематика, мотиви, світ уяви).
О. П. Варениця
"ПРИРОДА, ІСТОРІЯ, БОГ"
("Naturaleza, historia, Dios", 1944) - головна праця ісп. філософа К. Сибірі, представника Мадридської школи, в якій він продовжує розробляти ідеї раціовіталізму Ортеґи-і-Ґассета та екзистенціалізму Гайдеґґера, забарвлюючи їх релігійною орієнтацією. Субірі закликає повернутися до філософії як метафізики, прообраз якої народжується в томістичній версії філософії Арістотеля. У центрі уваги - людина загублена у світі, в хаосі життєвих обставин. Вона втрачає онтологічне підґрунтя, "єдину істину буття", оскільки на неї тисне позитивістський варіант "множини істин", який виявляється нездатним вирішити онтологічні проблеми, дезорієнтує її у світі. Людина знаходить вихід у прагненні до Бога. Інтеціональність людської свідомості — це зверненість людського буття до світу, до Абсолюту, що знаходиться поза нею. Вихід із кризи особистості - в реалізації людини як божественного замислу. Субірі характеризує такий зв'язок людини і Бога поняттям "релігації".
H.A. Аверкіна
ПРИСУТНІСТЬ
(présense) - поняття у вченні Ґ. Марселя, яке означає Божественну Присутність, що гарантує милосердя, допомогу та захист. Через усвідомлення Божественної Присутності зникає межа між Богом та людиною як між вищим і нижчим єством. Настає стан абсолютної доступності та відкритості, який досягається через бажання людини служити Богові на відміну від лише піклування про самого себе. Необхідно відволіктися від будь-якого конкретного предмета, наслідком чого може бути або інтуїція Божественної Присутності або стан нудьги та відчуття відсутності виходу. Але песимізм, на думку Марселя, може бути пов'язаний лише з відсутністю знання про світ, тому що у світі є місце надії і вона можлива лише завдяки Божественної Присутності.
М. С Кириченко
"ПРО ГРАМАТОЛОГІЮ"
("De la gramatologie", 1967) - одна з основних праць Ж. Дерріда, яка була сприйнята читацьким загалом не лише як "лінгвістичний поворот", але й як поворот усієї західноєвропейської метафізики взагалі. Тут автор критично аналізує всю історію фонологічної думки, починаючи від Платона, Руссо та Геґеля й закінчуючи Ф. Соссюром та К. Леві-Строссом, не обминаючи при цьому і Е. Гуссерля, і Р. Якобсона. Сам Дерріда так характеризує своє дітище: "„Про граматологію" - це не захист та ілюстрація граматології, ще меншою мірою це реабілітація того, що завжди називалося письмом. Тут не йдеться про повернення прав первородства або гідності письму, про яке Платон говорив, що воно є сиротою або пасербом на противагу слову, законному й шляхетному породженню „батька логоса"... „Про граматологію" - назва певного питання: про необхідність науки письма, про умови його можливості, про критичну роботу, покликану відкрити тут поле й усунути гносеологічні перешкоди; але й питання про межі цієї науки. И ці межі..., є рівною мірою межі класичного поняття науки, чиї проекти, концепти, норми фундаментально й систематизовано пов'язані з метафізикою" (Дерріда Ж. Позиції. - К, 1994. -С. 20).
Робота Дерріда є стилістично різнорідною, оскільки поєднує елементи історико-філософського, есеїстичного, коментаторського стилів. Основні поняття, що використовуються в роботі: наявність (présence) — подається Дерріда як базове поняття всієї західної метафізичної традиції, що має такі характеристики: самототожність, повнота, самодостатність, простота, розуміння теперішнього як вічно присутнього (в термінах постмодерної філософії — "тут" та "зараз"); логоцентризм - спосіб, яким наявність задається, пред'являється в рамках західної філософської традиції; метафізика — дисципліна, котра оформлює проблематику наявності та логоцентризму в єдине ціле, оскільки все, що належить до сфери наявного і подається під кутом зору логоцентризму, може бути проаналізоване та перероблене лише в межах певного топосу, в певному просторі, яким і виступає метафізика; деконструкція - спосіб дослідження бінарних опозицій (діалектичних, формально-логічних, міфологічних), коли опозиція розчленовується, другорядний її член урівнюється в правах з домінуючим, сама опозиція переноситься на такий рівень дослідження, коли розглядається вже лише її можливість (неможливість), тобто відбувається взаємозаміщення понять, ланцюжки яких є відкритими в безмежність. Головними результатами та, одночасно, засобами деконструкції постають поняття слід, розрізнення, письмо. Слід - загальна форма ненаявності, що виражається у співвіднесеності усього з усім, являє собою утримання іншого всередині тотожного, він передує будь-якому твердженню про суще і є невловимим у просторі наявного буття. Розрізнення - протилежність наявності як тотожності та самодостатності. Письмо — засіб спростування логоцентризму як тотожності голосу та логосу в західній філософський традиції; це також процес, що неперервно розгортається, не знає ні початку, ні кінця, ні дискретних фаз і станів.
С. В. Куцепал
"ПРО ТРАГІЧНЕ ПОЧУТТЯ ЖИТТЯ"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРАЗЬКЕ ЛІНГВІСТИЧНЕ КОЛО“ на сторінці 1. Приємного читання.
