БАКУНІН ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
(1820-1900) - публіцист та релігійний філософ. Брат відомого теоретика анархізму М. Бакуніна. Головна праця - "Основи знання і віри" (1886). Визнавав себе гегельянцем, проте відходив від Геґеля, намагаючись подолати мотиви іманентизму. Б. сприймав Бога як джерело будь-якої дійсності, живе осердя буття. Проте реальне буття залишається в нього лише діалектичним процесом маніфестації Абсолюту у світі. Персоналістичні ідеї Б. були пов'язані з впливом Фіхте. Людину вважав особливою одиничною істотою, яка у своїй одиничності є незамінною істиною буття. Покликання людини — у творчості, і вся дійсність є, зрештою, творінням людини. Ця метафізика привела Б. до захисту особистого безсмертя. "Людина є не те, що в ній вмирає, а те, чим вона живе". Релігійна сфера виступала в Б. як домінуюча відносно усіх сфер творчості, при цьому він пхукав єдності віри і знання. В. Зенькобський характеризував погляди Б. як "релігійну романтику на підставі гегельянства".
БАХТІН МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
(1895-1975) - філософ, літературознавець, філолог. Розробив власне вчення, яке отримало назву "діалогізм". Йому належить розробка ідей в галузі теорії мови, культури. Осн. твори: "До філософії вчинку" (1925), "Проблеми творчості та поетики Достоєвського" (1929), "Творчість Ф. Рабле і народна культура Середньовіччя та Ренесансу" (1965), "Естетика словесної творчості" (1979).
Філософські погляди Б. сформувались під впливом вчення Марбурзької школи неокантіанства, феноменології, марксистських ідей. На Заході його називають феноменологом інтерсуб'єктивності. Він аналізував ставлення до Іншого в різноманітних — літературно-теоретичних, культурно-історичних, лінгастичних - контекстах. Свій метод аналізу інтерперсональних відносин сам Б. називав феноменологічним описанням переживання себе і переживання пішого.
Бахтінська філософія — це перша на рос. ґрунті філософія діалогу, Б. обґрунтував тезу про діалогізм як парадигму гуманітарного знання, як закон людського буття і культури. її вихідним положенням є теза про унікальність та самоцінність кожної людини, кожного "Я", існування якого неможливе без "Ти". Поняття "Інший", як ключова категорія, є самоцінним. Воно дозволяє розкрити архітектоніку людських взаємовідносин, виявити роль діалогу і поліфонізму в цілісному осягненні буття. Б. розглядає діалог як категорію буття, що постає з інтуїції "інакшості" і "позазнаходження".
Центральні для філософії вчинку Б. терміни "буття", "події", "подія буття" вказують на зв'язки, які випереджають суб'єкт-об'єктний поділ і диференціацію культурних цілісностей на розмаїття суб'єктів або носіїв певних функцій. Разом з тим, у події буття, у спів-бутті окрема людина вступає в зв'язок з іншим та іншими. "Інший" є перш за все той, хто знає про мене інакше і більше, ніж я сам знаю про себе. Це надлишкове знання Іншого, якого він набуває із своєї зовнішньої перспективи (не обов'язково, до речі, фізично іншого - це може бути й фіктивний інший, просто можлива точка зору), стає центром бахтінського описання того процесу самопошуку "Я", який принципово не може бути завершеним.
Ставленню Іншого до власного візаві в буденному жил відповідає на рівні літератури ставлення автора до власного героя Але бачити себе очима Іншого всередині і ззовні мистецтва означав зовсім різне. Побачене очима митця моє життя завершується і я реалізоване набуває естетичного значення. У буденних зустрічах навпаки, Інший дозволяє мені бачити тільки мою личину, заступаючи мій погляд на самого себе, на того, ким я є або повинен бути Тільки на підставі моєї власної спрямованості на відкрите майбутнє виходячи з усвідомлення того, що моє життя відбувається подіями оскільки в ньому кожного разу стає можливим нове начало, я осягає дискретність і відкритість самого буття.
У пізніх працях, завдяки рецепції діалогічно-персоналістичної думки М. Бубера, Б. мислить таке ставлення до Іншого, в якому цей останній міг бути сприйнятий мною в його іншості і незалежності відносно мене. Тільки за умови звернення до Іншого в персональній зустрічі зберігається відкритість і незавершеність особистості Іншого як це показував Б. на моделі поліфонічного роману Ф. Достоєвського Достоєвський зображує людину не як об'єкт, а як самосвідомість Твори Достоєвського — полілог самосвідомостей. Кожен із героїв змінюється, його внутрішній світ незавершений, і в спілкуванні відбувається зіткнення різних "правд". Інший у Достоєвського -не "він" і не "я", а "ти". Чужі свідомості, підкреслював Б., не можна споглядати, аналізувати, визначати, з ними можна лише діалогічне спілкуватись, говорити. Єдина істина - у множині свідомостей, які знаходяться в живому спілкуванні одна з одною.
Для Б. діалог - це універсальна, основоположна категорія, яка об'єднує усі галузі гуманітарного мислення, відповідно трансформуючись у кожній із них - у філософській антропології, в теорії культури, філології. Поняття "діалог" розглядається як багатозначне. Залежно від застосування воно набуває конкретного і щоразу специфічного змістового наповнення: 1) спосіб здійснення міжособистісного відношення "Я-Інший"; 2) розуміння як діалог; 3) вихідний діалогізм слова і тексту; 4) поліфонізм ("багатоголосся" - творів Достоєвського); 5) іманентна властивість людського життя. Екзистенційний діалог, в якому відбувається зустріч двох особистостей, для Б. - самоцінний. Спілкування, діалогізм позначає сутнісну відкритість людини навколишньому буттю, її готовність сприймати світ не лише з позиції власних інтересів, а й з урахуванням інших способів міркування.
Текст у розумінні Б. - це своєрідний феномен, в якому поєднуються герменевтико-семіотичні аспекти. Як унікальне висловлювання, він постає реалізацією особистості. Філософія мови Б. підпорядкована його теорії діалогу. Мова для нього - діалогічна: слово є висловлюванням, і воно між тими, хто говорить. Важливе місце в літературно-теоретичній концепції Б. посідають також ідея карнавалізації літератури та ідея хронотопу (часу і простору як основних координат художньої картини світу).
Г. Є. Аляєв, О. П. Варениця
БЕРДЯЄВ МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БАКУНІН ПАВЛО ОЛЕКСАНДРОВИЧ“ на сторінці 1. Приємного читання.
