СИТУАЦІЯ
Безпосередній результат взаємодії духовної і природної реальностей, що виявляє себе своєрідною "інерцією" природного буття стосовно активності духовної енергії людського існування (екзистенції) в його прагненні подолати "опір" природи щодо освоєння її людиною. С. слугує своєрідним "лакмусовим папірцем" оприявнення протистояння свободи і необхідності, як специфічних детермінант духовної та природної реальності. Це означає, що свобода існує тільки в С. Не зустрічаючи "опору" своїй діяльності, людина (а отже, і її свобода) "розчиняється в небутті", оскільки зникає "дистанція" між метою та її здійсненням. У свою чергу, сама С. має сенс лише у відношенні до свободи. Так, С. виявляє себе вже самим фактом народження людини в певний час у певному місці (людина не вибирає факт свого народження). До С. належить і все минуле (людина не здатна змінити своє минуле), просторово-часові обставини людського існування, здобутки духовної і матеріальної культури попередніх поколінь та ін. Але людина може надавати названим виявам С. іншого значення або іншого продовження — в цьому реалізується її свобода. Свобода (і подолання С.) не залежить від успішності самої дії. Навіть "закутий у кайдани в'язень" (Сартр) залишається вільним, адже він не позбавлений здатності вибору (а тому і свободи). Він може або погодитись із фактом свого ув'язнення (примиритись із С), або не погодитись і бути щомиті готовим до втечі. С, отже, є мінливим феноменом, постійно порушуваною (через завдання їй людиною все нових і нових значень) і водночас так само постійно відновлюваною "рівновагою" духовної та природної складових буттєвої гармонії. Принципове порушення цієї рівноваги (екологічна криза, ядерна війна тощо) загрожує знищенням самого людського світу.
І. В. Бичко
Ситуація — одне з ключових понять у філософії К.Ясперса. Без нього філософія втрачає свою самобутність. Самобутність філософії полягає в тому, що вона не має жодної проблеми, яка не була б пов'язана з проблемою людини. Новий стиль філософування, представлений Ясперсом, називається екзистенціальна філософія, або філософії існування.
Екзистенціальна філософії - це мислення, що використовує все конкретне знання про реальність, але виходить за його межі; це мислення, завдяки якому людина прагне стати самою собою; це мислення, яке осягає не предмети науки, а "прояснює" ("висвітлює") буття того, хто мислить у такий спосіб і реально впливає на дане буття; як "філософська орієнтація в світі", це мислення виводить зі звичної рівноваги, оскільки рішуче переступає всі межі й рамки, встановлені тим пізнанням світу, яке передбачає фіксоване розуміння буття; як "прояснення" ("висвітлення") екзистенції, це мислення апелює до своєї свободи; як метафізика, воно створює простір свого безумовного втілення в діяннях, звертаючись до трансценденції. Екзистенціальна філософія визначає, що людське буття завжди перебуває в певній С.
Поняття С. означає як "природно-закономірну", так і "смислову" дійсність, яка виявляється не як фізична чи психічна, а передусім як конкретна діяльність, що включає обидва ці моменти; дана дійсність є корисною або шкідливою для мого "емпіричного" буття і відкриває перед ним можливості або обмежує його. Вона є предметом багатьох наук. Так, С. (тобто "конкретна діяльність") досліджуються біологією (наприклад, С. пристосування тварин до середовища), політичною економією (С. попиту і пропозиції) тощо, а також історичними науками. Отже, С. можуть бути "загальними" або "типовими" і "однократними" або "унікальними". Останні КЯсперс називає пограничними С. (Grenzsituationen), і саме вони найбільшою мірою привертають його увагу.
До пограничних С. належать: смерть, страждання, випадок, провина, боротьба. Саме в пограничній С, на межі буття і небуття людині найповніше розкривається її "екзистенція". Лише в пограничній С. людина здатна зрозуміти значення й смисл "екзистенції", спроможна вирватися з повсякденності й буденності й наблизитись до трансцендентності - до Бога. Саме тут актуалізується "екзистенція" і людина стає самою собою. Пограничні С. є незворотними, іх не можна уникнути. Погранична С, наприклад, смерті, пов'язана з переживаннями її незворотності і можливою раптовістю, настільки вражає людину, що її охоплює глибокий жах. У чому сенс мого життя? Що залишиться від мого власного, неповторного, унікального внутрішнього світу, який постійно заступався необхідністю "жити як всі"? Переживання виводять людину на межу "екзистенції", їй відкриваються всі її глибини і здатність безпосередньо угледіти "трансценденцію". Але погранична С. смерті завжди пов'язана з обов'язковою і неминучою втратою, в якій відбувається безпосередня зустріч із "трансценденцією", перед лицем якої і здійснюється власний вибір.
М. Д. Решетник
"СИТУАЦІЯ ПОСТМОДЕРНУ"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „СИТУАЦІЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
