МАЛЬБРАНШ НІКОЛЯ
(1638-1715) був основним представником течії оказіоналізму у Франції. Продовжуючи шлях вирішення проблем картезіанської філософії, запропонований А. Ґейлінксом, М. здійснював критику саме матеріалістичних компонентів у філософії Р.Декарта. Якщо Ґейлінкс доводив неможливість встановлення необхідних причинних зв'язків між ідеями та тілами і можливість встановлення лише випадкових, які виникають внаслідок спостереження людиною випадкового збігу послідовності в сприйнятті (ідея предмета - предмет, чи навпаки), то М. заперечив і встановлення будь-яких не лише причинних, але й логічних зв'язків (предмет - предмет; ідея - ідея).
М. закінчив коледж де ла Флеш і курс богослов'я в Сорбонні, став священиком. У 26 років познайомився з "Метафізичними розмислами" Р.Декарта. Після 10 років інтенсивного вивчення картезіанства написав свій головний твір "Про пошуки істини" (1674). Його перу також належать "Трактат про природу й благодать" (1680), "Трактат про мораль" (1684), "Християнські роздуми" (1683), "Бесіди про метафізику" (1688), в яких чітко і послідовно викладено основні положення його філософії. Хоча у філософії М. наявні виразні теологічні та містичні компоненти, його твори часто піддавалися церковній критиці, а "Трактат про природу та благодать" був офіційно засуджений. Важливим чинником філософії М. були ідеї платонізму, неоплатонізму та св. Авґустина. Перипатетична школа та Арістотель часто були критиковані.
Головне твердження М. стосовно картезіанської проблеми співвідношення душі та тіла має такий вигляд: тіла не впливають на духовне начало так само, як і духовне начало не впливає на матеріальне. У твердженні філософа відкидаються навіть елементарні обумовлення, які слідують з ідеї "мозкової залози". Тіло не спроможне "передати" механічним чином жодного "знання" як ідеї, ентелехії, форми тощо - про себе.
Оскільки душі розрізнені між собою і тілами, ідеї перебувають в одиничній душі і безпосередньо пов'язані лише з Богом. Таким чином, М. гносеологізує платонівсько-авґустинівське тлумачення ідей у функціональному значенні, і надає їм нового визначення на засадах декартівського аналізу, як онтологічних одиниць, а не платонічного співвідношення ідеї та речі. Пізнаються лише ідеї, безстосовно до речей, оскільки речі не спроможні впливати на душу, дух. Всі речі, які ми сприймаємо, є ідеями. Саме цей висновок буде мати далекосяжні наслідки. До цього твердження М. буде звернена увага, найперше, представника брит. емпіризму Дж. Берклі. Його філософська концепція буде ґрунтуватися саме на запереченні самочинної ролі тілесності як незалежної від відчуттів якості.
Ідеї не вроджені нашій душі, оскільки це б суперечило дійсним можливостям і спроможностям рефлектуючого Я, а належать Богові. Відтак дійсне пізнання речей - це їх бачення в Богові і через Бога, а Бог є загальним місцем духів, світоглядом, на якому грунтується будь-яке пізнання і свідомість. Метою пізнання і є Бог. За М., душа сприймає речі трьома способами: за допомогою відчуттів, уявою і чистим розсудком. Відчуття дають нам знання не про самі речі, а про їхню взаємодію з нашим тілом. Лише чистий розсудок, позбавлений домішок тілесності, дає нам істинне знання.
МАНДЕВІЛЬ (DE MANDEVFFLE) БЕРНАРД ДЕ
(1670-1733) - англ. філософ, дослідник у галузі моральної науки. Є одним з принципових критиків етичної концепції А. Шефтсбері. З точки зору М., людина та людська природа суцільно егоїстичні та себелюбні. Цей висновок у значенні аксіоми закладається в теоретичні побудови щодо проблем існування суспільства, визначення типів політичного і церковного устрою та висвітлення їхніх вад, типів людей і суспільних верств. Безсумнівно, що такий підхід відбився у вкрай гротескному вигляді в зображенні існуючої дійсності. М. є автором довершеного літературного твору, який він розпочав писати під іншою назвою в 1705 і продовжував удосконалювати впродовж тривалого часу - "Байка про бджіл" (The Fable of the Bees or Private Vices Public Benefits, 1714). Окрім літературної частини, ця праця містить у змісті цілісні теоретичні розробки - трактати "Про походження моральної доброчинності" (1714) та "Дослідження про природу суспільства" (1723).
МАТЕРІАЛІЗМ ФРАНЦУЗЬКИЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАЛЬБРАНШ НІКОЛЯ“ на сторінці 1. Приємного читання.
