ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ
(1880-1951) - видатний укр. письменник, мислитель, політичний діяч. Навчався в Київському ун-ті, один з організаторів РУП, пізніше - член УСДРП і член її ЦК, редактор партійного органу "Боротьба". Через переслідування царського уряду в 1903-17 часто жив за кордоном. У 1917-19 брав активну участь в укр. національно-визвольному русі - головний редактор "Робітничої газети", член та заступник Голови Центральної Ради, перший Голова її Генерального Секретаріату (уряду УНР), фактичний автор усіх універсалів Центральної Ради, активний учасник антигетьманського повстання. З листопада 1918 до лютого 1919 -Голова директорії', пізніше через політичні незгоди з колегами виїздить до Відня. У 1920 В. робить спробу знайти компроміс з більшовиками, але, не досягли угоди, остаточно виїздить до Франції, відходить від активної політичної діяльності, майже цілком присвятивши себе літературній праці.
Будучи прихильником марксизму й соціалізму, різко розходився з ними в тлумаченні національного питання. У своїй тритомній праці "Відродження нації" (1920) В. писав про укр. народ: "Цей народ, який до злуки з Росією пишався своєю наукою, літературою, народ, який утворив таку багату пісню, таку глибоку народну музику, ... цей народ, тепер очевидно, упадав, убожів, дичавів. Причиною ж тому було, як виразно доводилось усіма уважними дослідувачами, денаціоналізація, нищення рідних форм розвитку". Потрібно, продовжував В., щоб руський демократ уважніше поставився б до голосів своєї власної руської науки, "яка устами Російської Академії Наук, точно й виразно зазначила, що українська нація не є те саме, що руська; що закони її життя не є закони життя руських; що ламання цих законів руйнує душу цілого народу; що така руйнація є злочинство перед вселюдським поступом" (Винниченко В. К. Відродження нації. - К., 1990. - Т. 1. - С. 61 -62). Національна свідомість, за В., не знає ні класів, ні партій, ні вису, ні статі. "З цього погляду інтернаціоналізм спеціально руського вид., інтернаціоналізм, що вимагає одречення від своєї національності й розтворення себе в безфарбній, абстрактній масі людськості, є абсурд. І не тільки абсурд, а лицемірна, шкодлива, просто злочинна пропаганда самогубства, пропаганда убивання життя в собі" (там само. - С. 73). Вже перебуваючи в еміграції, В. виробив своєрідну світоглядну позицію "конкордизму" (від франц. concordie - згода). Людина має жити у "згоді" сама із собою, з природою, з іншими людьми, з нацією. Саме тут є коріння одного з провідних принципів етики В. - "чесності із собою".
В останні роки життя В. пропагував ідею "зближення" капіталізму із соціалізмом з метою відвернення загрози ядерного самогубства людства. Художнє втілення ця ідея знайшла у так званій "колектократії" (роман "Слово за тобою, Сталіне!", 1950). У творах В. чітко простежується екзистенційний підхід до міркувань про сенс цивілізації: "Прогрес, рух уперед. Куди уперед? Що, буде більше аеропланів, радіо, електрики? Чи в цьому прогрес? А чи ж більшою буде сума радощів відносно суми страждань? Чи ж більшою?.. Хай мені по совісті скажуть, чи меншою стала у нашому столітті сума страждань порівняно із сумою радощів людських. Меншою... ніж, наприклад, у якому-небудь п'ятому, дев'ятому столітті? Ніхто не може цього сказати" (Винниченко В. К. Рівновага // Твори. - К., 1927, -Т. 27.-С. 82).
Дуже хвилювало В. й питання, чи має сенс діяльність революціонерів. "Ми - худі, фанатичні аскети, ми пустельники, що йдемо на жерців пишних храмів, де стоять божки... Ми хочемо вигнати одгодованих жерців, щоб їхнє місце зайняли худі аскети. Але самі божки, самі скрижалі - незмінні, вічні, єдині, закам'янілі - мусять лишитися". На жаль, ці побоювання В. справдилися.
Виразні у В. й мотиви екзистенційних "межових" ситуацій: "Все дурниця: і мораль, і кохання, і життя - є тільки один біль. Та хіба ще смерть", - читаємо в романі "Записки кирпатого Мефістофеля". Водночас гімном радості, єднання людини з природою, з цілим космосом, безпосереднього прилучення людини до сонячної енергії -звучить роман "Сонячна машина".
ГІЛЯРОВ ОЛЕКСІЙ МИКИТОВИЧ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВИННИЧЕНКО ВОЛОДИМИР КИРИЛОВИЧ“ на сторінці 1. Приємного читання.
