ПЕРСОНАЛІЗМ
(від лат. persona - особа, особистість) - один із провідних напрямків сучасної світової філософії. Попередниками сучасного П., що є різновидом т. зв. "філософії релігії", вважаються Ляйбніц (ідея "монадології"), Шеллінґ, Ґете, Шлейєрмахер - останній вперше ввів у філософський обіг сам термін "П.". П. виходить з плюралістичного тлумачення реальності як множини окремих духовних існувань ("персон"), пов'язаних у гармонійну цілісність способами нераціональної (інтуїтивної, почуттєво-емоційної) комунікації. Ця гармонійна розмаїта спільнота є творінням Верховної Персони (Бога). Особистість-персона є онтологічним поняттям і виявляє себе як фундаментальний прояв буття, в якому вольова дискретна діяльна активність поєднується з неперервністю існування, що й надає особистішому існуванню "персонального типу реальності". Саме тому раціонально-дискурсивне наукове мислення нездатне осягнути повноту "персонального" розмаїття світу. Таке осягнення можливе лише для плюралістично-множинного пізнавального підходу, на який нездатний абстрактний моносуб'єкт традиційної філософії, тим більше об'єктивно-аналітична наукова методологія. П. розрізняє в силу сказаного між традиційним поняттям індивіда, людини (homo sapiens) як частини природи чи суспільства (тілесна біологічна істота, або соціальний "атом"- анонім) і особистістю - "персоною" як особливого роду "духовною цілісністю". В основі особистості -"персони" лежить свобода волі, яка завжди є результатом внутрішнього (особистісного) волевияву. Тому П. заперечує можливість реального прогресу в суспільстві, оскільки останнє нездатне за допомогою своїх інституцій (зокрема — держави) заперечити людині справжню - внутрішню - свободу. Амер. П. (Б. Боун, Е. Брайтмен, Р. Т. Флюелінґ, У. Хокінґ, М. Калкінс та ін.), що виникає ще наприкін. ХГХ ст., виявився своєрідною реакцією на гегелівський безособистісний "універсалізм", всупереч якому орієнтує особистість на індивідуальне самовдосконалення. Персоналістська позиція київського філософа М. Бердяєва великою мірою була наснажена екзистенціально-плюралістичними ментальними інтенціями київської культурно-філософської традиції. Франц. школа П. ( М. Недонсель, Доменак, Я. Рікер, Ружмон, Ж. Лякруа та ін.), що виникла на поч. 30-х рр. XX ст. навколо часопису "Еспрі" ("Дух"), зазнала значного впливу позиції Бердяева. Цим впливом пояснюється "потужне" екзистенціальне підґрунтя цього різновиду П., посилене згодом жвавими стосунками з франц. школою екзистенціоналізму. Франц. П. зосереджує свої зусилля на пошуках суспільності, яка б замінила "зовнішні" (каталістичні) характеристики власності на "внутрішні" (духовно -"персональні"). "Інтимність" повинна захистити людину від тоталітаризму, а водночас не дати абсолютно замкнутися "в собі", відгородитися від інших людей. Вона формує людей у новий тип спільності, відмінний від формально-юридичної, раціонально-механічної системи держави, права тощо. Тому лідер франц. П. Муньє закликав до антикапіталістичної "персоналістської общинної революції", яка мала стати одночасно духовною і економічною революцією, спрямованою на розквіт особистості в безконфліктному суспільстві.
І. В. Бичко
ПЕРСПЕКТИВІЗМ
Вчення, створене ісп. філософом X. Ортеґою-і- Ґассетом, зміст якого полягає в тому, що людина тлумачиться як "радикальна реальність" через формулу: "Я — це Я і мої обставини". "Радикальна реальність" — це життя індивіда, його дорефлективне існування, в межах якого зароджується рефлектуюче "Я" і "обставини", життєвий світ цього "Я", це "співбуття-у-світі". Радикальна реальність людського життя виявляє себе як первинна дія у формі вибору, проекту, необхідної реалізації однієї з можливостей. Ідея П. полягає в тому, що світ у цілому і для кожної людини окремо постає у вигляді перспектив. Кожний індивідуальний проект, особиста перспектива, кожний вияв буття є унікальним, неповторним і має право на існування. Цю ідею підхопили латиноамериканські філософи X. Гаос, Л. Cea, Е. Дуссель, побачивши в ній підтвердження можливості кожного народу на власне філософське осмислення світу.
Н. А. Аверкіна
ПЕРШОСУЩЕ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПЕРСОНАЛІЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
