ПАРАДОКС РАССЕЛА
Антиномія Б. Рассела, яку він віднайшов у філософській системі Ґ. Фреґе і виклав у листі до останнього (1902). Фреґе взяв за мету звести математику до логіки, тобто висловити вихідні математичні поняття за допомогою логіки. Така програма отримала назву логіцизму та наближалась до завершення. Але Рассел звернув увагу Фреґе на суперечливість вихідних принципів. Так, множина (клас) — це сукупність об'єктів, які є елементами даної множини. Оскільки сама множина теж об'єкт, як і її елементи, то постає запитання, чи є множина елементом самої себе, тобто, чи належить вона до числа елементів власного класу? Є два види класів. Одні містять себе як власний елемент (ненормальні множини) — клас каталогів. Його елементами є конкретні каталоги. Скажімо, каталог книг бібліотеки чи список студентів певної групи. Але і сам клас виявляється в числі своїх елементів — список списків є також список, каталог каталогів є також каталог. Є і другий вид множин - вони не містять себе як власний елемент (нормальні множини). Наприклад, множина "людина". її утворюють конкретні особи - я, мій сусід, другий, третій і т.д. Будь-яка людина, будь-якого віку, кожен є елементом цієї множини. Сама вона ж не є елементом себе — немає людини взагалі. Утворивши клас з усіх множин, що не містять себе як свій елемент запитаємо, буде він входити до самого себе як елемент чи ні? Якщо ж буде, то його необхідно вилучити, тому що сюди, за умовою, входять тільки ті множини, що не є елементами самої себе. Якщо не входить, тоді треба включити, оскільки він буде задовольняти умові, згідно з якою він не є елементом самого себе. Отже, чи є нормальною множина, яка складається з нормальних множин? Якою б не була відповідь, отримуватимемо парадокс. Інший виклад
П. Р. - парадокс цирульника. Цирульник - той, хто голить тих, хто не голиться сам. Чи голить цирульник самого себе? Якщо ж він не голить себе, то входить до множини тих, хто не голиться сам - отже має право голитися в цирульника, яким він сам і є. Рассел міркував над можливістю вирішення цих парадоксів. А його теорія дескрипцій якраз і є прикладом таких спроб.
О. А. Зубчик
ПАРСОНС (PARSONS) ТОЛКОТТ
(1902-1979) - амер. соціолог, один із головних представників структурно-функціонального напрямку, засновник теорії соціальних систем. Проф. Гарвардського ун-ту, президент Американської соціологічної асоціації (1949). Осн. праці: "Соціальна система" (1951), "До загальної теорії дії" (1951), "Суспільства: еволюційні та порівняльні перспективи" (1966), "Система сучасних суспільств" (1971), "Соціальна дія та умови людського існування" (1978).
Соціальна реальність, за П., є складною багаторівневою системою функціонально пов'язаних елементів, які постійно взаємодіють між собою. Структура цих елементів, якими постають соціальні системи, визначається функціями, які вони виконують. П. виокремлює чотири таких функції: адаптації, відтворення зразка, ціледосягнення та інтеграції. Відповідно до кожної з них визначаються структурні елементи соціальної системи: підсистема соціальних ролей, підсистема цінностей, підсистема колективів та підсистема норм. Соціальна дія, за П., є проекцією на соціальну реальність системи дії взагалі, функції та структурні елементи якої визначаються способом взаємодії з навколишнім середовищем, яке складається з двох реальностей - фізичної та вищої (трансцендентної реальності смислів). Стосовно фізичної реальності в системі дії має виконуватися функція адаптації, якій відповідає поведінкова підсистема системи дії, а стосовно вищої реальності - функція відтворення зразка. їй відповідає культурна підсистема. Дві інші функції — ціледосягнення та інтеграції - потрібні в системі дії для реалізації перших двох. У структурі системи дії їм відповідають особистісна та соціальна підсистема. Найбільш стабільною та збалансованою соціальною системою П. вважає суспільство.
П. М. Заваженко
ПАТНЕМ (PUTNAM) ХІЛАРІ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПАРАДОКС РАССЕЛА“ на сторінці 1. Приємного читання.
