ЛІБЕРТ АРТУР
(1878-1946) - нім. філософ, неокантіанець, згодом неоґеґелянець. 1928-33 - проф. у Берліні, 1934-39 -проф. у Белграді; 1910-33 - глава Кантівського тов-ва. Досліджував учення Ґете, Канта, Фіхте, Геґеля, Дільтея та ін., розробляв теорію цінностей, проблеми критичної філософії, а також діалектики і теорії пізнання. Характерно, що Л. переходить від "критичної діалектики" до "трагічного типу діалектики" ("трагічної діалектики"), ставши тим самим на шлях "ірраціоналізації" діалектики Геґеля. Осн. твори: "Проблема цінності" (1914), "Цінність метафізики" (1915), "Як можлива критична філософія взагалі?" (1919), "Дух і світ діалектики" (т. 1, 1929), "Теорія пізнання" (т. 1-2, 1932); "Універсальний гуманізм" (т. 1,1946) та ін.
ЛІБМАН ОТТО
(1840-1912) - нім. філософ, представник раннього неокантіанства. Л. проголосив гасло "Назад до Канта!" у праці "Кант і епігони" (1865), кожна глава якої закінчувалася висновком: "Отже, потрібно повернутися назад до Канта!", -виразивши тим самим загальну тенденцію спрямовану на відродження Кантової філософії. Інтерес до філософії Канта починає зростати ще з часу досліджень Г. Гельмгольца, К. Фішера, Е. Целлера, які прямо твердили, що при розв'язанні гносеологічних проблем необхідно повернутись до Канта, зважаючи на розвиток наукового знання. За Л., ідеалістичний напрям Фіхте-Шеллінґа-Геґеля, реалістичний Гербарта, емпіричний Фріза, трансцендентний Шопенгауера, - всі вони не вийшли за межі Кантової філософії. Всі вони передбачають її, залежать від неї і визначають головну "помилку" Канта — наявність речі в собі. Тому потрібно повернутись назад до Канта, виправити його головну "помилку" і зробити виправленого Канта вихідним пунктом нових досліджень. Піддавши критиці вчення Канта про речі в собі, Л. намагався побудувати свою онтологію, спираючись на засади апріоризму і феноменалізму.
ЛОТЦЕ (LOTZE) РУДОЛЬФ ГЕРМАН
(1817-1881) - нім. філософ і фізіолог. У 1844-81 - проф. Ґеттінґенського ун-ту. Погляди Л. формувались під впливом філософських ідей Платана, Ляйбніца, Гербарта, Канта і Геґеля. Л. змінює межі одухотвореного світу, заперечивши ідею одухотвореності всієї природи, зверху до низу, -від небесних світил до атомів, як вважав Ґ. Т. Фехнер, і розширює сферу матеріального. За Л., існує три сфери - дійсність, істинність і цінність. Спираючись на принципи наук про дух, а також на принципи природничих наук, він характеризує місце, яке посідає людина у даних сферах. Ідея блага визначає всю метафізику Л. Світ, розглянутий "зверху", з погляду ідеї блага, є організм; той же світ, розглянутий "знизу", є механізм, як форма закономірності. Єдність між ними досягається тим, що механізм розглядається як засіб, а благо - як мета. Звідси телеологічний ідеалізм Л. Особа розуміється як "монада" (за Ляйбніцем), ставлення до Бога — як "містичне" (за Кантом). Л. тлумачив діалектику Геґеля формально: вона - лише поєднання трьох моментів розвитку. Теза, антитеза і синтез тлумачаться ним телеологічно - як ланки ланцюга цілеспрямування і реалізації мети. На місце логічного суб'єкта Геґеля, який приходить до самоусвідомлення в процесі розвитку, Л. ставить суб'єкта, який із самого початку усвідомлює систему цінностей. Процес становлення замінюється у нього здійсненням належного. Світ розвивається внаслідок цілеспрямування. Тому істотне не те, що є, а те, що має бути. Прагнення подолати дуалізм сущого і належного, механічного й органічного, приводить Л. до відновлення Ляйбніцевого телеологічного плюралізму.
Вчення Л., яке викладено в його творах: "Метафізика" (1841), "Логіка" (1842), "Мікрокосм. Ідеї до історії природи і людства (т. 1-3, 1856-64), "Система філософії" (т. 1-2, 1874-79) та ін., справило значний вплив на подальший розвиток філософії; насамперед це стосується положень про особливий тип буття цінностей (цінності не "існують", а "значать", Л. вводить в обіг поняття "gelten"), та про те, що наука має спиратись на віру в існування істини як особливої цінності. Л. вважається засновником аксіології, розвинутої далі, наприклад, у Баденській школі неокантіанства, зокрема у філософії цінностей Г.Ріккерта, або феноменології цінностей М.Шелера, Н. Гартмана та ш.
МАЛЬТУС (MALTHUS) ТОМАС РОБЕРТ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛІБЕРТ АРТУР“ на сторінці 1. Приємного читання.
