ПСИХОЛОГІЗМ ТА АНТИПСИХОЛОГІЗМ
Протилежні позиції у вирішенні питання про можливість використання психології Сім законів і методів) як базисної науки про свідомість і пізнання і на цій основі підпорядкування їй таких філософських дисциплін як епістемологія, логіка та ін. Можливість такого використання психології і сам термін "П." запропонували нім. філософи Я. Фріз і Ф. Бенеке в XIX ст. Такою фундаментальною основою філософії Фріз вважає психологічну антропологію, спробу створення якої він здійснює на базі відповідного тлумачення філософії Канта, вважаючи за можливе встановити емпірично апріорні форми пізнання. Проте істотний вплив П. на філософію значною мірою був послаблений новаторськими працями Буля, Фреґе та ін. з питань нової логіки. Більше того - неокантіанці Марбурзької школи, так само спираючись на Канта, висувають ідею А. (і ширше - антинатуралізму), наголошуючи на таких особливостях пізнання, які не залежать не тільки від суб'єкта, але й від конкретної галузі знання. Пізнання при цьому тлумачиться ними не як психологічний процес, а як процес понятійного конструювання знання. У XX ст. цей напрямок (А) був підтриманий неопозитивістами (зокрема - Райхенбахом). Проте особливо нищівного удару по позиції П. завдав Гуссерль, запропонувавши на основі феноменологічної філософії (вчення про структурну єдність інтенційності) перехід до непсихологічного розуміння суб'єктивності.
І. В. Бичко
ПУАНКАРЕ ЖЮЛЬ АНРІ
(1854-1912) - франц. філософ і математик, автор філософської теорії конвенціоналізму. Навчався в Політехнічній і Гірничій школах Парижа, проф. Паризького ун-ту (18&6), член Паризької АН (1887). Осн. праці з філософії - "Цінність науки" (1905), "Наука і метод" (1906), "Наука і гіпотеза" (1910), відомі його праці з теорії диференційних рівнянь, комбінаторної топології, концепції коваріантності законів при перетворенні від однієї інерційної системи відліку до іншої. З позицій ідеї конвенційного характеру загальних законів природи (напр.., законів збереження) вважав, що принципи будь-якої теорії не можуть бути відображеннями об'єктивної реальності, так само як і апріорними синтетичними істинами (в дусі Канта). Вони можуть бути лише несуперечливими угодами ("конвенціями"). Довільність же вибору таких "конвенцій" з множини можливих має бути обмеженою потребами мислення в простоті і необхідністю успішності їх застосування. Праці П. мають особливо важливе значення при виборі аксіоматики (вихідних відпочаткових положень теоретичних систем). Говорячи про важливість такого роду досліджень (особливо в ситуації кризи математики і фізики на межі XIX і XX ст.), П. зауважував: "Чим більшою мірою ці міркування відхиляються від... природи і прикладних питань, тим ясніше вони показують нам, на що здатний людський глузд, коли він поступово звільняється від тиранії зовнішнього світу, тим краще ми пізнаємо глузд в його внутрішній сутності". Цінність наукової теорії, за П., визначається не мірою її правильності і відповідності наявному світу, але зручністю і цілевідповідністю її практичного застосування.
І. В. Бичко
РАЙЛ (RYLE) ҐІЛБЕРТ
(1900-1976) - англ. філософ, роботи якого стали стимулом розвитку сучасної філософії свідомості. Аналіз свідомості, проведений P., являє собою лінгвістичне дослідження "менталістських" (тобто таких, що стосуються свідомості) термінів, таких як "уява", "бажання", "пам'ять", "воля", "намір", "рішення" й "віра", і тих припущень або помилок, що призводять до їх неправильного вживання. Оскільки Р. пов'язував неправильне вживання цих термінів з роботою конкретних філософії і протиставляв йому "повсякденне" й емпірично "здорове" слововживання ("коли людина уявляє щось, усе, що вона дійсно робить, - це... і т.д."), він був віднесений разом з Дж. Остіном до представників лінгвістичної філософії ("філософії повсякденної мови").
Р. народився в Брайтоні (графство Суссекс). У 1925 він став членом ради Крайстчерч-коледжу Оксфордського ун-ту, а в 1945 - заслуженим проф. Під час 2-ї світової війни служив у контррозвідці. У 1948-71 був редактором провідного англ. філософського журналу "Mmd". Помер у Вітбі (графство Норт-Йоркшир).
У своїх роздумах Р. спирався на праці Е. Гуссерля, М. Гайдеґґера і Л. Вітґенштайна. Основна проблема, яку він ставить: "Що робить філософське питання філософським?". Відповідь полягала в тому, що філософська діяльність є розв'язанням свого роду інтелектуальних вузлів, зокрема — "категоріальних помилок" та інших концептуальних підмін. Непорозуміння, що виникають між різними дисциплінами й областями дискурсу, можна розв'язати за рахунок виділення логічно різних категорії чи термінів понять. Наприклад, слово "армм" відрізняється за типом він слова "дивізія". Не існує ще однієї сутності, "армії", яка б височіла над утворюючими армію дивізіями, знаходячись у деякому метафізичному резерві. Даній темі присвячені такі роботи, як: "Систематично дезорієнтуючі вирази" (1931) і "Категорії" (1938).
До кін. 40-х рр. Р. спробував "дати приклад роботи аналітичної сокири, розрубавши який-небудь відомий і значний Гордіїв вузол". У результаті з'явилася книга "Поняття свідомості" (1949), в якій проводиться критика поглядів Р. Декарта. На думку Р., декартівська концепція людини заснована на "систематично невірних" уживаннях термінів "ментального ряду" і приводить до догми про "примару в машині". На противагу Декарту, Р. висуває тезу про те, що людина - розумна тварина, а не безтілесний ефемерний суб'єкт свідомості. Термін "ментального ряду" в дійсності позначають не таємничі примарні події ніби "за сценою", а вчинки, що привселюдно відбуваються, відкрито висловлювані судження і диспозиції, тобто схильності й здатності певним чином чинити та говорити.
Основні пункти концепції свідомості Райла схожі з біхевіоризмом. За Райлом, діяльність по спостереженню за діями людини, її поведінкою та реакціями дає можливість робити висновки про процеси її духовного життя.
Серед інших книг Р. - "Дилеми" (1954); "Розумна тварина" (1962); "Розвиток поглядів Платона" (1966); "Діяльність мислення" (1968).
В. А. Бугров
РАЙНАХ АДОЛЬФ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПСИХОЛОГІЗМ ТА АНТИПСИХОЛОГІЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
