МУР (MOORE) ДЖОРДЖ ЕДВАРД
(1873-1958) - англ. філософ. Народився в Лондоні. У 1898-1904 - член ради коледжу Кембриджського ун-ту, з 1911 читав лекції з етики, а з 1925 - проф. філософії в Кембриджі. У 1940-44 викладав у ряді амер. коледжів і ун-тів, потім повернувся до Кембриджа. У 1921-47 М. - редактор журналу "Mmd". У 1918 був обраний членом Британської АН, у 1951 нагороджений орденом "За заслуги". Помер у Кембриджі.
М. - один із найвпливовіших мислителів у сучасній англ.-амер. філософії; цей вплив обумовлений не тільки запропонованим ним методом філософствування, але й багатьма концепціями, з якими пов'язують його ім'я. Зусилля М. були спрямовані на аналіз відносно окремих, хоча й фундаментальних філософських проблем. Він прагнув до кінця розібратися в змісті висловлювань філософів і передумов, на яких ґрунтувалася істинність або хибність їхніх тез.
У сферу його інтересів входили етика, теорія пізнання і методи філософського аналізу. Багато його ідей започаткували цілі напрямки у філософії, однак сам він нерідко відкидав або серйозно змінював в подальшому свої тези.
Головним внеском М. в етику був аналіз змісту фундаментальних етичних понять - "добра", "правильності" і "обов'язку", насамперед у роботі "Початий етики" (1903). З його погляду, добро можна зрозуміти тільки завдяки інтуїції (т. зв. етичний інтуїтивізм). М. гостро критикував головні етичні системи за спробу визначити зміст "добра" в "натуралістичних" термінах задоволення, корисності й ін. У його розумінні інтуїція дозволяє побачити, що благі речі в житті - це певні цілісності, що складаються з естетичних насолод, любові й дружби.
Роботи М. з теорії пізнання дозволяють говорити про нього як про піонера руху, що ставив за мету відродження платонівського реалізму. У статті "Спростування ідеалізму", опублікованій в журналі "Mind", були піддані критиці суб'єктивістські теорії пізнання, наприклад, теорія Берклі, в якій існування речей поставлене в залежність від їхнього сприйняття. У багатьох істотних моментах М. залишався реалістом, хоча в ряді пунктів вважав свої ранні погляди сумнівними. У статті "Природа судження", що мала великий вплив на наступний розвиток філософії й логіки, він піддав докладному аналізу й критиці одне з головних припущень гегельянства (зокрема, системи Ф. Бредлі), а саме тезу про те, що не існує суто зовнішніх відносин. Відповідно до абсолютного ідеалізму, усі відносини є внутрішніми й необхідними. Ідея "внутрішніх відносин" спирається на холістичне учення про те, що властивості індивідуальних речей є певною мірою вторинними щодо властивостей усього Всесвіту в цілому. Така ж залежність прослідковується між розумом і "зовнішніми об'єктами". Критика теорії внутрішніх відносин була проведена М. і Б. Расселом з погляду т. зв. атомістичної картини світу, відповідно до якої світ складається з багатьох індивідів, відносини між якими існують завдяки випадковим обставинам.
Роботи М., присвячені методу філософії, привернули увагу до ролі лінгвістичного аналізу у вирішенні філософських проблем. М. намагався показати, що ряд традиційних проблем не можна вважати справжніми, оскільки вони виникають унаслідок невірного вживання повсякденної мови. Він також стає на захист позиції здорового глузду й шотландської школи Т. Ріда. Плідним для багатьох галузей філософії виявилося запропоноване ним у цьому зв'язку розрізнення між розумінням змісту таких суджень здорового глузду, як "Земля існувала багато років", і здатністю провести правильний аналіз цього змісту.
В. А. Бугров
"НАГЛЯДАТИ Й КАРАТИ"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МУР (MOORE) ДЖОРДЖ ЕДВАРД“ на сторінці 1. Приємного читання.
