ВЕБЕР (WEBER) МАКС
(1864-1920) - нім. соціолог, історик, філософ та економіст. Осн. праці: "Соціальні причини падіння античної культури", "Аграрна історія давнього світу", "Історія господарства", "Протестантська етика і дух капіталізму" (1905).
Діапазон досліджень В. дуже великий: питання з історії релігії і соціальних форм, взаємодія релігії і соціально-економічної структури світу, логіка і методологія суспільних наук. Соціологія В. - це поєднання соціологічної типології (тобто вчення про ідеально-типові абстракції, поняття, які створює дослідник для теоретичного осмислення дійсності) з неокантіанським ідіографічним методом.
Додаючи до концепції психологізм Дільтея, В. закладає основи "розуміючої соціології" на підставі трьох методологічних принципів. По-перше, це концепція "розуміння" (оцінюючи соціальну дію, соціологія розуміє і намагається пояснити її). По-друге, вчення про "ідеальний тип" ("інтерес епохи", виражений у вигляді теоретичної конструкції, яка допомагає досліднику орієнтуватись у багатоманітті емпіричного матеріалу). Ідеальний тип - методологічний принцип історії та соціології. В історії він виявляється генетичним типом, оскільки завдання історії полягає у встановленні каузальних зв'язків між індивідуальними історичними утвореннями; ідеальний тип тут стає засобом розкриття генетичного зв'язку історичних явищ. Завдання соціології полягає у встановленні загальних правил явищ безвідносно до просторово-часового визначення цих явищ. Тому ідеальний тип тут постає як чистий ідеальний тип, на відміну від генетичного. По-третє, принцип "віднесення до цінності" і "вивільнення від ціннісних суджень". Тут виділяється два аспекти: віднесення до цінності і оцінка. Якщо перший перетворює індивідуальне враження дослідника в об'єктивне, загальнозначиме судження, то другий не виходить за межі суб'єктивізму. Наука про культуру, суспільство та історію повинна бути вільною від оціночних суджень так само, як і природознавство. Цінність - лише вираз загальних настанов своєї епохи, а тому вона є відносною.
Одна з основних категорій соціології В. — категорія "соціальної дії". Соціальна дія - це поведінка, яка містить у собі два моменти: суб'єктивний зміст і "настанову на іншого". В. виокремлює чотири типи соціальної дії: 1) цілераціональна дія - через очікування поведінки зовнішнього світу та інших людей як умови і засобу власних раціонально спрямованих цілей (критерієм раціональності є успіх); 2) ціннісно-раціональна - через віру в етичну, естетичну, релігійну, безумовно власну цінність (самоцінність) певної поведінки, безвідносно до успіху; 3) афективна — через актуальні афекти, емоції, почуття; 4) традиційна — через звичку. Лише ціннісно-раціональна і цілераціональна дії є соціальними діями в розумінні В. Відповідно до розподілу соціальних дій В. виділяє три типи панування: 1) легальне, в основі якого лежить цілераціональна дія, мотив поступливості, віра в законність існуючого порядку; 2) традиційне, основою якого є традиційна дія, віра в силу звичаїв і святість традицій; 3) харизматичне, основою якого є тип афективної соціальної дії і віра в надприродну святість і героїзм володаря. В. створює теорію бюрократії, в якій детально аналізує тип управлінського апарату та
Його відносини з носіями влади і підлеглими з точки зору механізму підбору апарату, співвідношення влади і права, влади і економіки.
У соціології релігії В. розкриває своє ставлення до ідеальних типів (раціональності, харизми, традиції). Дослідження в цій сфері починаються з роботи "Протестантська етика і дух капіталізму" і завершуються великими історико-соціологічними екскурсами, присвяченими аналізу світових релігій. Предметом дослідження стає зв'язок між релігійно-етичними принципами і формами економічної діяльності, формами її мотивації. У перший період досліджень В. ставить питання про вплив релігійних настанов протестантизму (насамперед кальвигізму) на "дух капіталізму". Основним методом при цьому стає порівняння. Засновком порівняння, насамперед, слугує ступінь раціоналізації економічної діяльності, припустима тією чи іншою релігійною етикою. Ступінь раціоналізації, як виявляє В., зворотно пропорційна силі впливу магічного елемента, що в різний мірі присутній в кожній релігії. Ця протилежність — раціональне - магічне - є одним з інструментів аналізу в його роботі "Господарська етика світових релігій", де автор уточнює і розвиває ідеї, сформульовані в статтях про протестантизм. В. не створив власної школи у формальному сенсі слова, але його ідеї досить широко використовуються в сучасній соціології.
Н. А. Аверкіна
ВЕРИФІКАЦІОНІЗМ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ВЕБЕР (WEBER) МАКС“ на сторінці 1. Приємного читання.
