БОЛЬНОВ (BOLLNOW) OТТО ФРІДРІХ
(1903-1991) - нім. філософ та теоретик освіти. Осн. твори: "Сутність настрою" (1941), "Філософія екзистенціалізму" (1944), "Нове укриття: подолання екзистенціалізму" (1955), "Міра та співмірність людини" (1960), "Людина і простір" (1963), "Мова та виховання" (1968), "Філософія пізнання" (1970) та ш.
Започаткував низку критичних історико-філософських досліджень екзистенціалізму, який мав значний вплив на його вчення. Критикував підґрунтя екзистенційної концепції Гайдеґґера. У роботах повоєнного періоду разом з Аббаньяно, Гайнеманом започаткував рух, спрямований на подолання екзистенціалізму. В основу нового світовідчуття було покладено довіру до буття як нового типу чуттєвості, обґрунтовано позитивні цінності життя людини.
Б. розробляє екзистенціалізм як продовження філософії життя і філософської антропології. Екзистенціалізм, за Б., є філософією кризи, за умов якої людина шукає опору в собі самій. Подолати кризу, за Б., можна лише відновлюючи зв'язок із позалюдською реальністю (нею є суспільство з його духовною потугою). Відчай долається внутрішнім настроєм на довіру, над по, вдячність, терпіння і втішання до онтологічної данності Людини-Ти. Найбільшими загрозами людині в сучасному світі, за Б., є нестримане прагнення успіху, розчинення в масовості і деградація людини до стану об'єкта, що спирається на зростання сил тоталітаризму в суспільстві.
І. В. Бичко, О. П. Варениця
БОХЕНСЬКИЙ (BOCHEÑSKI) ЮЗЕФ МАРІЯ
(1902-1995) - швейц. філософ-неотоміст польськ. походження, член ордена домініканців, проф. історії філософії (з 1945), ректор (1961-66) Фрайбурзького (Швейцарія) ун-ту, організатор і директор (з 1957) Ін-ту східноєвропейських досліджень при Фрайбурзькому ун-ті, засновник і видавець (з 1961) журналу "Studies іn Soviet Tnought" і серії "Soviética" (з 1959), фахівець б галузі теології, історії і методології філософії, теорії пізнання. Б. захищає одну з головних тез томістської філософії про сумірність наукового знання і знання теологічного, визнає цінність наукового пізнання, заперечуючи, проте, його претензії на позанаукову сферу (сферу теології, філософії тощо). Б. є представником так званого томістського "реалізму". "Цей реалізм розрізняє між "онтологічною" ("цей метал є істинне, тобто - справжнє, золото") і "логічною" ("цей метал є золото" є істинним судженням) істиною". Онтологічна істина - "божественна", відповідає самому порядку світу, створеного Богом. Логічна істина - "людська", просто констатує відповідність людського судження божественному порядкові світу. Речі, за Б., комбінуються людським духом з елементів, що існують поза ним. "Все, що приймаємо, вже якимсь чином має бути наявним поза людським духом". "Існування", за Б., передує "сутності". Така позиція - своєрідний томістський "екзистенціалізм". Б. виступає за "синтез" різних філософських позицій, які є "частковим наближенням" до абсолютної істини, з томізмом. Це стосується позитивізму, екзистенціалізму і навіть марксизму. Ідеї Маркса, - твердить Б., - певним чином можуть виявитися сумірними з ідеями св. Фоми Аквінського. Треба лише пам'ятати, що сам реальний марксизм є ще далеко недосконалим вченням. Якщо вдатися до аналогії з християнською філософією, то сучасний марксизм знаходиться десь на стадії доабелярівської християнської філософії. Віра і наукове знання, - міркує Б., - від Бога. Тому істинна віра не лишає жодних сумнівів ні в справжніх віровченнях, ні у вірогідних висловлюваннях науки.
І. В. Бичко
БРЕДЛІ (BRADLEY) ФРЕНСІС ГЕРБЕРТ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БОЛЬНОВ (BOLLNOW) OТТО ФРІДРІХ“ на сторінці 1. Приємного читання.
