ДЕМОКРІТ З АБДЕР
(460-370 до н. е.). Існує проблема щодо визначення точних дат життя Д. Найвірогідніше, він народився 460 року до н.е. Він розвинув основоположення Левкіппа у визначенні часток як основи сущого. Його осн. праця мала назву "Велика світобудова", в ній філософ розглядав практично всі галузі тогочасного знання. Проте на сьогодні збереглися лише укладеш пізнішими дослідниками списки з творів Д., які дійшли у вигляді цитат та уривків - приблизно 300 фрагментів. Діоген із Лаерти засвідчив у своїх працях майже 70 назв праць філософа.
Т. П. Кононенко
"ДЕРЖАВА"
("Політія", або "Про справедливість"). Діалог Платона (складається з 10 книг), написання якого більшість дослідників датують 70-ми рр. IV ст., за колом питань і глибиною дослідження вважається одним із найвидатніших платонівських творів. Тема його не випадкова, адже Платона завжди цікавила означена проблема ("Протагор", "Горгій" тощо). За свідченням самого автора, "Д." можна визнати центральною працею з цієї проблематики. Фактичним підґрунтям побудови Утопії для Платона виступає досвід спартанського і афінського державних устроїв, до яких він застосовує конструктивно-критичний підхід. Він аналізує відомі різновиди державної влади (тимократія, олігархія, демократія і тиранія), складаючи класифікацію їх недосконалих та поганих форм (кн. 8—9), і пропонує свій проект найрозумнішого правління та організації оптимальної суспільної споруди на засадах справедливості (кн. 5—7). Проте дослідження питання справедливості виходить за межі суто політичної або етичної сфер. Усі книги "Д." проникнеш роздумами про цінність абстрактних наук, і в першу чергу філософії, про значення музики і поезії в житті суспільства. Тому більш поглиблене вивчення твору відкриває, що державні структури для Платона слугують виразом різних душевних настроїв і форм душі. Це стосується і розв'язання проблеми справедливості на підставі розмірковувань про різноманітні моральні функції душі, про ті форми, в яких проявляється її моральна активність. Отже, питання ідеальної держави перетворюється на проблему "пайдейї" (виховання), формування душі як того важеля, за допомогою якого слід впливати на державу. Філософ не займається конкретним розглядом зв'язку між певним способом виховання й історично існуючими державоустроями, а також свідомим використанням останніми "пайдейї" в політичних цілях. Платона цікавить тільки таке виховання, яке переслідує божественну мету, тобто ідею Блага, якої повинна прагнути "найкраща держава". Звідси виховання перетворюється для мислителя на таку функцію влади, послаблення якої він вважає проявом занепаду сучасних форм правління. Тому саме зв'язок влади (як державоустрою) і виховання стає в діалозі центральною проблемою, бо Платон переконаний, що вільний член суспільства невіддільний від держави в цілому, до якої він належить, і в інтересах такого зв'язку мають вирішуватись не лише практичні, але й суто теоретичні (філософські) питання.
ДІОГЕН З АПОЛЛОНІЇ
(2-га пол. V ст.). Точного життєпису не укладено. За свідченнями доксографів був одним із найвагоміших натурфілософів свого часу. Був учнем Анаксімена, сучасником Анаксагора. Доксографи згадують належні йому праці: "Про природу", "Метеорологія", "Про природу людини". Його вчення вирізняється спробою поєднання, інтегрування ідей "перших" філософів із тенденціями розвитку філософії сучасності. Д. з А. розвинув теорію самочинного існування множинності речей та умов взаємозв'язку множини речей з першопочатковою єдністю. Мав оригінальну космологічну концепцію, в якій висловив припущення щодо існування множинності світів-космосів. Космоси постають шляхом згущення та розрідження першоелемента (першоречовини) - повітря. Земля розташовується в центрі космосу.
Т. П. Кононенко
ДІОГЕН ЛАЕРЦІЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ДЕМОКРІТ З АБДЕР“ на сторінці 1. Приємного читання.
