БРАГМАН
(санскр., спочатку - молитва) - фундаментальна категорія даршан астіки. Має декілька ключових значень: ім'я одного з головних богів Стародавньої Індії, основа назви частини Вед, філософська категорія та назва найшановнішої з варн. Лише представники варни Б. мали право і вміння (що передавалося у спадок шляхом тривалого навчання) читати Самхіти, і тому перші коментарі до них отримали таку назву. Найскладнішим серед філософських питань актуалізованих в Упанішадах є стосунок між Б. та атманом. На грунті його розробки відбулося становлення і розвиток філософських вчень даршан міманса та веданта. Спроби відшукати еквівалент інд. філософської категорії Б. у європейських мовах є лише умовно успішними. Переважно, для пояснення ЇЇ значення вживають поняття: Бог, Абсолютна Особистість, достеменна реальність, найвища реальність, абсолютна єдність, Абсолютний Дух.
БУДДА ШАК'ЯМУНІ
(санскр. - пробуджений, просвітлений; мудрець, або відлюдник) - засновник буддизму - легендарна постать Сіддхартха Гаутама (VI-V ст. до н. е.), що, як свідчать дослідження, насправді очолював першу спільноту буддистів. Буддисти переконані, що завдяки власній наполегливості та зусиллям Б. Ш. досягнув просвітлення. Він віднайшов шлях, що мав істотні відмінності від відомих на той час духовних практик, і започаткував історію буддизму - надзвичайно складну й сьогодні далеку від завершення.
БУДДИЗМУ ФІЛОСОФІЯ
Даршана настіки, що є складовою буддистської Дгарми, що не може бути вичерпно визначеною як релігія, або як філософська течія чи культура. Час заснування - III-V ст. до н. е., а засновник - Сіддхартха Гаутама, або Будда Шак'ямуні. Головні тексти Б. утворюють три великі зібрання — "Пітаки" (санскр. — "Кошики"), а їх поєднання - "Трипітаки" (санскр. - "Три кошики"), що також називають "Палійським каноном". Термінологічна основа раннього Б., поза сумнівом, значною мірою запозичена з Вед. Спосіб організації життя перших буддійських спільнот був мало в чому відмінний від традицій брагманізму. Але революційність вчення Сіддхартхи Гаутами. тим не менше, не викликає сумніву, адже воно спиралося не на заперечення вчень попередників, а на визнання безглуздя пошуку остаточних відповідей і встановлення догм. На думку послідовників Будди Шак'ямуні, безглуздо ставити питання про те, що таке істина, чи існує Бог, що таке людина тощо. Буддист має пройти власний унікальний шлях до звільнення, і для цього йому не потрібно шукати універсальних відповідей на питання про всезагальне. Саме тому, Б. іноді називають антирелігією та антифілософією; ми ж пропонуємо визначати його філософським ученням про практик)' звільнення. Згідно вчення Будди, засадничими властивостями буття є несталість (анітья) безособистісність (анатман) болісність (дукга). Страждання - дукга - одвічно супроводжує усі прояви буття. Навіть найповніша насолода — сукга - лише однією з форм страждання. Адже, згідно кшанікавади (вчення про миттєвість), ми приречені на невдоволеність через марноту всіх радощів та насолод, їх неодмінне припинення і неукинену втрату. Будда запропонував настанову до духовної практики, яка акумульована у вченні про Чотири Шляхетні Істини, Шляхетний Восьмискладовий Шлях, закон взаємозалежного виникнення. Ключовими утрудненнями для спроб пояснення вчення буддистів є: по-перше, вчення про дгарму (Абгідгарма); по-друге, питання про неперервність свідомості; по-третє, тлумачення дійсності часу; по-четверте, питання про реальність зовнішнього світу; по-п'яте, пояснення нірвани. Б. охоплює різноманітні течії та напрями, що є подекуди радикально відмінними між собою, і скоріше справляють враження багатьох релігій, аніж різних конфесій у межах одної.
ВАЙШЕШИКА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БРАГМАН“ на сторінці 1. Приємного читання.
