КУЗЕН (COUSIN) ВІКТОР
(1792-1867) - франц. філософ, політичний діяч. Філософські погляди формувалися під безпосереднім впливом П. П. Руайє-Коллара і М. Ф. Менде Бірана, в цілому носять еклектичний характер. К. стверджував, що всі філософські істини уже відомі, тому завдання філософії полягає лише в критичному відборі істин з попередніх філософських систем, керуючись "здоровим глуздом". К. виступав проти сенсуалізму і матеріалізму, зокрема, франц. матеріалізм}' ХУЛІ ст. Він сприяв популяризації історії філософії' і всіляко прищеплював інтерес до неї. К. належать переклади Платона на франц. мову; він видавав праці Прокла, Абеляра, Декарта, Паскаля та ш. мислителів. К. познайомив франц. читача з філософією Канта, Шеллінґа, Геґеля. Усі філософські системи К розподіляв на чотири групи: сенсуалізм, що виходить із об'єктів чуттєвості; ідеалізм, який усе зводить до об'єктів розуму; скептицизм, що формується на суперечностях між сенсуалізмом та ідеалізмом; містицизм, у якому він вбачав єдиний вихід із сумніви розуму, вказуючи на віру, що випливає з чуттів. На думку К., сенсуалізм, ідеалізм, скептицизм і містицизм — це сторони свідомості. Тому історія філософії є постійною з меншою, або поєднанням цих чотирьох систем; людський розум завжди коливається між ними. Розум, на думку К., не є здатністю лише людини, він належить Богу і людству і виступає посередником між ними. Розум приносить "вісті з невідомого світу, сповіщаючи одночасно й ідею його необхідності". К прагнув розчинити філософію в релігії. Історія, за К., являє собою битву ідей. Кожна нація є носієм даних ідей, які творяться великими особистостями.
А. І. Трубенко
ЛАНҐЕ (LANGE) ФРІДРІХ АЛЬБЕРТ
(1828-1875) - нім. філософ неокантіанець, економіст. Проф. філософії Цюріхського (з 1870) і Марбурзького (з 1872) ун-тів. Будучи одним із ініціаторів гасла "Назад до Канта", Л. критикував матеріалістичні елементи філософії Канта і вважав, що річ у собі є продуктом нашого розуму, "граничним поняттям". Зовнішній світ і розум, за Л., - непізнавані феномени, що зумовлює звернення до релігійної віри як типу мислення, вищого щодо раціонального пізнання. Л. використовував вчення І. Мюллера про специфічну енергію органів чуттів для обґрунтування "фізіологічного ідеалізму". Активно сперечаючись із матеріалістичною філософією, Л. заперечував її як метафізику. З цих позицій була написана його головна праця "Історія матеріалізму і критика його значення в теперішній час" (т. 1-2, 1866), де історія матеріалізму подається у викривленому вигляді. Л. ототожнює закони суспільства із біологічними законами, прагнув трансформувати неокантіанство в ідеологію робітничого руху в Німеччині. Л. виступав як ліберал, проповідував мирне співіснування класи, вважав, що лише моральні ідеали і просвітництво в їх дусі подолають суперечності у суспільстві.
А. І. Трубенко
ЛАСК ЕМІЛЬ
(1875-1915) - нім. філософ, представник Баденської школи неокантіанства, учень Г. Ріккерта, з 1910 - проф. філософії в Гайдельберзькому ун-ті. Загинув на фронті під час І світової війни. Л. - один із найпомітніших філософії Баденської школи, "юний геній неокантіанства" (Р. Сафранський). За тільки Л. міг створити систему філософії; саме йому присвятив дисертацію М. Гайдеґґер. Вже перша значна праця Л. - "Фіхтевський ідеалізм й історія" (1902) потрактовує індивідуальне як ірраціональне, вбачаючи витоки такого погляду, зокрема, в антираціоналістичному ідеалізмі Й. Ґ. Фіхте. У наступних своїх працях - "Логіка філософії та вчення про категорії" (1911), "Вчення про судження" (1912) Л. піддає критиці протиставлення індивідуального й загального як ірраціонального й раціонального і доводить, що будь-яке індивідуальне має в собі й ірраціональне (матерія), і раціональне (форма). Л. намагається дати обґрунтування метафізики як учення про цінності; вважав, що у сфері ідеального буття все має інтенціональний характер і може бути зведене до поняття цінності.
ЛІБЕРТ АРТУР
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КУЗЕН (COUSIN) ВІКТОР“ на сторінці 1. Приємного читання.
