ПІКО ДЕЛЛА МІРАНДОЛА (PICO DELLA MIRÁNDOLA) ДЖОВАННІ
(1463-1494) - італ. філософ і гуманіст. Походив з аристократичної родини (граф). Навчався в ун-тах Болоньї, Падуї, Парижу. Дуже рано проявив надзвичайні здібності до наук і вивчення мов. Цікавився кабалою і містичними вченнями Сходу.
У грудні 1486 П.д. М. оприлюднив 900 тез, які збирався захищати на диспуті в Римі. Значною мірою тези відображали вчення Платона і Арістотеля, араб, філософії та кабали, проте 500 тез виражали власну позицію молодого гуманіста стосовно устрою світу і місця в ньому людини. На початку диспуту П. д. М. хотів виголосити "Промову про гідність людини" (видана в 1496). Проте тези викликали осуд папської влади і загрозу інквізиційного процесу, від якого графа врятувало заступництво правителя Флоренції Лоренцо Медичі. Останні роки короткого життя П.д.М. проводить у Флоренції, долучаючись до Флорентійської Платанової академії, з представниками якої познайомився ще в 1479. Відомі також його праці "Апологія", "Тлумачення на „Канцону любові" Джіроламо Бенівьєні", "Гепталл, або про сім підходів до тлумачення шести днів творіння", "Про суще та єдине", "Міркування проти астрології, що провіщує".
П. д. М. дає пантеїстичне (неоплатонічне) тлумачення біблійній оповіді про створення світу. Світобудова постає як ієрархія трьох світів - ангельського, небесного та елементарного. Проте людина посідає особливе місце в бутті і не належить до цих світів. Людську природу взагалі не можна вважати незмінною, оскільки людина — суб'єкт самотворення. Це означає, що людській світ не вмішується в жоден з позначених горизонтальних рівнів буття - він є вертикальним і пронизує всі рівні світобудови. Адже людина може вчиняти і як ангел, і як звір. Отже, П. д. М. обґрунтовує гідність і свободу людини як повновладного творця власного "я". Людина завжди є результатом власних зусиль, зберігає можливість нового вибору і школи не може бути вичерпаною жодною формою наявного у світі буття.
П.д. М. розгортає критику "хибних наук", і перш за все астрології, відкидаючи астральний детермінізм на користь свободи волі людини. Необхідно звернутися до дослідження власної природи самих речей і найближчих причин. Найважливішим завданням пізнання філософ вважав вивчення дійсних природних закономірностей, висунувши думку про математичну структуру природи і природних законів.
"Промова про гідність людини" П.д. М. стала справжнім маніфестом ренесансного гуманізму, а його критика "хибних наук" сприяла подальшому розвитку натурфілософії і природничих досліджень (зокрема, астрономії).
Г. Є. Аляєв
ПСЕВДО-ДІОНІСІЙ АРЕОПАГІТ
див. Діонісій Ареопагіт.
РЕАЛІЗМ
(від лат. речовий) - філософський напрям доби Середньовіччя, до якого належать мислителі, що стверджували первинний онтологічний статус універсалій. Представники цього напряму розуміли смислоутворюючий суб'єкт загального поняття -універсали - як самостійно сущий, тобто незалежний від одиничних предметів, які належать до його обсягу. Такої точки зору дотримувались Авґустин Аврелій, Іоанн Скотт Еріуґена, Ансельм Кентерберійський, Аделард Батський, філософи Шартрської школи, Ґільом із Шампо, Фома Аквінський. У філософській творчості цих авторів на засадах християнського світогляду відбулося переосмислення і розробка питань, які були сформульовані Платоном і Арістотелем щодо онтологічного статусу загального поняття, тому дослідники вважають за доцільне говорити про прояви платонівского і арістотелівського "Р." у Середньовіччі У Р. смислоутворюючий суб'єкт універсалій, або, інакше кажучи, те, що універсали висловлюють безвідносно до множини предметів, визначається як думка - праобраз Бога (Авґустин Аврелій, Іоанн Скотт Еріуґена, Ансельм Кентерберійський, Бернар Шартрський), або як єдина субстанція речей (Ґільом із Шампо), або як одночасно і думка праобраз, і субстанція, і поняття людського розуму (Фома Аквінський). Опозиційним Р. був філософський напрям номіналізм, представники якого дискутували з реалістами, відстоюючи вторинність онтологічного статусу універсалій.
Г. В. Бокал
РІД І ВИД
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПІКО ДЕЛЛА МІРАНДОЛА (PICO DELLA MIRÁNDOLA) ДЖОВАННІ“ на сторінці 1. Приємного читання.
