ЛОГОЦЕНТРИЗМ
Термін, котрий широко використовується у філософії постмодернізмі. Представляє орієнтацію на примат мови над писемністю, котрий вважається наслідком так званої "метафізики присутності", тобто систем, в основі яких знаходяться міфологеми сакрального центру (Бог, Людина, Природа, Сенс життя тощо). Ці міфологеми відволікають увагу від проблематики письма, від взаємозв'язку означального з означаючим. Ж. Дерріда дає наступне визначення: "Логоцентризм - європейське, західне мисленнєве утворення, пов'язане з філософією, метафізикою, наукою, мовою та залежне від логосу. Це не лише спосіб поміщення логосу та його перекладів (розуму, дискурсу та ін.) у центрі всього, але й спосіб визначення самого логосу як центруючої, збиральної сили" (Жак Дерридав Москве.-М., 1993.-С. 171).
С. В. Куцепал
ЛУКАСЄВИЧ (LUKASIEWICZ) ЯН
(1878-1956) - польськ. логік і філософ, один із головних представників Львівсько-Варшавської школи, засновник досліджень з математичної логіки в Польщі. Народився у Львові. Філософську освіту одержав у Львові під керівництвом К. Твардовського, потім у Берліні й Лувені (Бельгія). Проф. Варшавського (1915-39) ун-ту; ректор Варшавського ун-ту (1922-23 і 1931-32); акад. Польської АН з 1937, а з 1946 - проф. Королівської Ірландської академії в Дубліні. Помер у Дубліні .
Метою логічних досліджень Л. вважав насамперед розробку точних методів аналізу філософських міркувань. Такі методи покликані забезпечити конструктивність і однозначність понять, якими оперує філософія, тим самим зближаючи філософію з наукою. Продуктивне філософське міркування може бути побудоване тільки навколо таких проблем, що можуть бути сформульовані з науковою точністю й однозначністю. В основу філософії може бути покладена "наукова метафізика", чи загальна теорія предметів, але не епістемологія, як Декарта чи Канта, тому що такий шлях, на думку Л., веде в безвихідь. Вихід із цього - в застосуванні логічної методології, що дозволяє звести до мінімуму число вихідних філософських понять, які характеризуються очевидністю й інтуїтивною ясністю, щоб потім через них строго визначати філософські поняття "просторово-часової структури світу", "причинності", "детермінізму", "індетермінізму" та ін. Таким чином, логіка дає методологічний зразок для філософії (і, зокрема, аксіоматико-дедуктивний метод). Л. дуже скептично ставився до спроб побудови всеосяжних філософських систем. Критикуючи психологізм та апріоризм у логіці, він висунув ідею логічного плюралізму: різні логічні системи здатні експлікувати різні онтологічні теорії. Наприклад, класична двозначна логіка експлікує принцип "твердого" детермінізму у філософському і науковому мисленні, тоді як перехід до багатозначних логік дозволяє проводити коректні "індетерміністські" міркування.
Основні результати Л. стосуються царини математичної логіки. Йому належать важливі результати у сфері класичної (теорія дедукції й аксіоматизація), модальної, імплікативної та імовірнісної логіки. Він провів ряд досліджень з проблем аксіоматизації формалізованої силогістики, з історії логіки (силогістика Арістотеля, логіка давніх стоїків), ним уведений оригінальний бездужковий запис логіко-математичних формул; вперше в 1910 був підданий критиці закон несуперечності.
Однак, головна проблема, якій Л. присвятив усе своє життя, - це "боротьба за звільнення людського духу" за допомогою винаходження нової логіки. Світову славу й популярність принесло Л. створення в 1920 першої системи багатозначної логіки, а саме тризначної. У 1930 ним разом з А. Тарським були підведені підсумки скінченно-значних і нескінченнозначних логік у Львівсько-Варшавській школі. Останні три десятиліття спостерігається надзвичайний інтерес до багатозначних логік Л. Був виявлений зв'язок скінченно-значних логік Л. із теорією простих чисел і дані різні нові визначення останніх. Як наслідок, був побудований алгоритм породження класів усіх простих чисел. Ще більший інтерес викликають алгебри, що відповідають пропозиціональній нескінченнозначній логіці Л. Виявилося, що вони еквівалентні зовсім різним алгебраїчним структурам, які виникли в різний час і на різних підставах, наприклад, МV- алгебрам Чена, уведеним тільки в 1958. Наявні дуже несподівані інтерпретації нескінченнозначної логіки Л., наприклад, у нескінченновимірних просторах,
О. В. Руденко
ЛУКАЧ ДЬЄРДЬ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛОГОЦЕНТРИЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
