МАТЕРІАЛІЗМ ФРАНЦУЗЬКИЙ
Напрямок у розвитку просвітництва у Франції. Представлений творчістю та іменами Дені Дідро, Жана Д'Аламбера, Жульєна Ла Метрі, Поля Гольбаха, Пера Кабаніса.
МЕЛЬЄ (MESLIER) ЖАН
(1664-1729) належить до радикального напрямку французького просвітництва. З 1689 був сільським священиком. Однак це не завадило йому стати виразником ідей філософського матеріалізму, атеїзму та утопічного комунізму. Відомий своєю єдиною працею "Заповіт" ("Le Testament"), яку завершив незадовго до смерті.
На основі критики існуючого стану у Франції створив зарисовки утопічного комуністичного суспільства справедливості, в якому долається насильство одного соціального стану над іншими. Народ перебуває в пригнобленому становищі завдяки впливу релігії та релігійних інститутів. М. вбачав шляхи подолання існуючого стану в революційній активності мас. Філософські основи матеріалізму М. чітко орієнтовані на античні зразки та певні складові фізики Р.Декарта. Негативної критики М. зазнали практично всі філософські вчення нематеріалістичного спрямування (Я. Мальбранш, релігійна філософія).
МЕТОД
Засіб, знаряддя здобуття знань у філософії Нового часу. Головна увага при розробці методів була спрямована: по-перше, на власні спроможності людини (інтелектуальні, відчуттєво-досвідні, відчуттєві), по-друге, на здобуття власними засобами людини нового універсального знання. До проблем розробки М. належать також проблеми впорядкування набутого знання.
"МОНАДОЛОГІЯ"
("Monadologie") - праця Ґ. В.Ляйбніца. Написана в 1714 франц. мовою. Саме в цій роботі, створеній у жанрі тез, викладаються підсумкові принципи філософії Ляйбніца. Незначна за обсягом, "М." включає всі принципові означення монадологічного вчення. Стрижневим змістом роботи є визначення монад. Це поняття охоплює тривалу еволюцію поглядів Ляйбніца на природу "субстанційної форми". Окрім змісту арістотелівської " субстанційної форми", монада, зокрема, набуває визначень нетілесних "простих субстанцій", "істинних атомів природи", "елементів речей". У сутнісних визначеннях монади Ляйбніц намагається подолати картезіанське уявлення про основи світу як духовно-матеріальної дуальності. Ні свідомість, ні матерія не стають сутнісними атрибутами для монади. Свідомість є нічим іншим, як лише одним зі станів нашого духовного та психічного життя. Те ж стосується і атрибута протяжності. Відтак, монада - це силова, духовна одиниця. Вона неподільна, незнищенна, неповторна, не може зазнавати зовнішнього механічного впливу, оскільки не має атрибута протяжності. Відсутність у сутнісних визначеннях атрибутивності мислення і протяжності зумовлює своєрідний вид діяльності та взаємодій. Як сила, духовна субстанція, монада має два види психічної діяльності: по-перше, сприйняття (perception); і, по-друге, постійна налаштованість на нові сприйняття - прагнення (appetition). Різні типи сприйняття і прагнення стають основою розрізнення монад. Ляйбніц вирізняє три типи монад. До першого належать монади з найпростішими сприйняттями (нескінченно малі перцепції). Другий охоплює монади-душі (сприйняття, які супроводжуються процесами відчуття та дії пам'яті). І третій є типом монад-духів, які мають чіткі та виразні сприйняття. їх Ляйбніц називає свідомістю-апперцепцією. Психічне життя монад ніколи не припиняється, що забезпечується малими сприйняттями, які не усвідомлюються як сприйняття апперцептивні. Для встановлення взаємодій і неперервної цілісності у всесвіті Ляйбніц усталює закони та принципи монадологічного вчення. До них належить принцип заздалегідь встановленої гармонії, яка розглядається як теорія взаємодій між монадами шляхом сприйняттєвої діяльності. Також йдеться про застосування теорії біологічного преформізму та вчення про "метаморфози". Система взаємодій розглядається Ляйбніцем у вченні про "найкращий зі світів", в контексті якого викладається вчення про "істини розуму" та "істини факту". Серед розгорнутих законів "М." важливого значення набули закони суперечності та достатньої підстави. Неодноразово впродовж викладу основних тез Ляйбніц звертається до питань "теодицеї" (концепція виправдання Бога, згідно з узгодженням божественного походження світу та існуючого в ньому зла).
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАТЕРІАЛІЗМ ФРАНЦУЗЬКИЙ“ на сторінці 1. Приємного читання.
