ЛАКАН (LACAN) ЖАК
(1901-1981) - франц. дослідник, засновник структурного або лінгвістичного психоаналізу. Зазнав впливу екзистенціалізму та феноменологічної практики. Постійний член дискусійних психологічних і психоаналітичних тов-в, керівник фройдистської школи в Парижі (з 1964). З сер. 30-х pp. Л. присвячує себе педагогічній діяльності; відомий своєю афористичною манерою викладу матеріалу. Осн. твори: "Про параноїчний психоз та його відношення до особистості" (1932), "Функція і поле мовлення та мови в психоаналізі" (1953), "Тексти" (1966).
Свою кар'єру почав як практикуючий лікар. У 30-ті pp. вивчає філософію, естетику, мистецтво. Перше велике завдання, яке ставить перед собою, — синтез медичного і гуманітарного знання, що знаходить втілення в докторській дисертації "Про параноїчний психоз і його відношення до особистості".
Науковий авторитет Л. зростає після впровадження ним структурно-лінгвістичного методу дослідження. Новизна лаканівського підходу полягає не в методі (останній був відомий і активно розроблявся в лінгвістиці та культурології — зокрема, в Празькій, Копенгагенській, Американській лінгвістичних школах, в етнології К.Леві-Стросса, в історії культури М. Фуко та ін.), а у сфері, де метод було застосовано — психоаналітичній терапії.
Головним завданням Л. визначав "повернення до Фройда" -це його відомий творчий девіз. Вважав себе майже єдиним "істинним" послідовником австр. психоаналітика, "тим, хто прочитав Фройда" і вірно його зрозумів. Але вже своїм методом Л. вийшов за рамки класичного фройдизму. Поштовхом для досліджень стала роль мови при формуванні загальної картини несвідомого, як її визначав Фройд у своїй концепції психоаналізу. Всі людські думки і бажання є визначально "вжитими" в завжди наперед даний символічний порядок, головним виразником (репрезентантом) якого є мова. Тому на рівні свідомості ми ніколи не дізнаємося про зміст свого первинного, домовленнєвого несвідомого. Л. виходить з того, що несвідоме структуроване як мова і тому його можна дослідити, раціонально витлумачити, застосувавши певний метод, а саме — структурно-лінгвістичний . У "раннього" Фройда Л. запозичив тріаду несвідоме-передсвідоме-свідомість, але переосмислив її і запропонував власну: реальне-уявлюване-символічне. Л. звертався також і до пізніх праць Фройда, (фройдівська концепція "слабкості" Я, "захисту" Я від зовнішньої реальності).
Л. тлумачить "несвідоме" як структурно впорядковану пульсацію. Завдання структурного психоаналізу - розкрити несвідоме, приховане і потаємне мовлення. Для цього необхідний аналітик, дискурс суб'єкта завжди ґрунтується на дискурсі з іншим. Людське мовлення, за Л., утворює комунікацію, в якій відправнику повертається його власне повідомлення в зміненій формі.
Поняття реального (як найбільш потаємної частини психіки, яку, за Л., неможливо зафіксувати і виразити словесно), уявного (як обов'язкової онтогенетичної стадії становлення самосвідомості людини) і символічного (функціонально поставленого на місце фройдівського Зверх-Я), а також нове тлумачення "лібідо" були представлені Л. у концепції "Стадії дзеркала", вперше оприлюдненої на конгресі в Марієнбаді (в і936). Концепція, в остаточному варіанті викладена в 1949, містить основні положення про важливість дзеркальних образів для формування Я, яким воно розглядається в психоаналізі.
У 50-60-тірр. головною проблемою його творчості стає роль мови і символу в структурі несвідомого. У розробці концепції мови Л. спирається на загальні положення лінгвістики - Ф. де Соссюра, Н.Хомського. Найважливіші тези, пов'язані із "структурним психоаналізом", викладені в працях "Функції] і поле мовлення і мови в психоаналізі" і "Тексти". Л. спробував "перевернути" картезіанське "cogito". Вважав, що не людина створює реєстр сигніфікатів, а навпаки, вона сама створюється ними; людина децентрована відносно світу, цей момент робить її незахищеною, відкритою перед мовленнєвою сіткою, що окутує світ, сплетіння сигніфікатів визначає людське життя.
І. П. Дедяєва
ЛАКАТОС (LAKATOSH) ІМРЕ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЛАКАН (LACAN) ЖАК“ на сторінці 1. Приємного читання.
