РАЙХЕНБАХ (REICHENBACH) ГАНС
(1891-1953) - нім. філософ і логік. Народився в Гамбурзі. Закінчив Ґетгинґенський ун-т, з 1920 читав лекції у Вищій технічній школі (Штуггарт), з J926 - проф. Берлінського ун-ту, після встановлення нацистського режиму в Німеччині емігрував до Туреччини (1933), де викладав філософію в Стамбульському ун-ті, потім до СІНА (1938), проф. Каліфорнійського ун-ту (1938-53). Лідер Берлінського гуртка філософів науки (К. Гемпель, В. Дубислав й ін.), у 20-і рр. зблизився з Віденським колом і підтримував із ним тісний контакт аж до розпаду цієї групи з початком 2-ї світової війни. Разом з Р. Карнапом заснував журнал "Erkenntnis", що відіграв помітну роль у розвитку філософії науки XX ст. Помер у Лос-Анджелесі.
На формування філософських поглядів Р. вирішальний вплив справили методологічні ідеї науки 1-ї пол. XX ст.: квантової фізики, спеціальної і загальної теорії відносності, математичної логіки й теорії ймовірності. Визнаючи принцип верифікації як методологічний інструмент, Р. розширив його первісне трактування, замінивши поняття "істинності" поняттям "імовірності". Це дозволяло вирішити методологічні проблеми, пов'язані з загальними реченнями, які не могли бути верифіковані скінченою кількістю спостережень. Логіко-методологічний аналіз номологічних висловлювань (законів), здійснений Р., став класичним у сучасній філософії науки. Р. прийняв частотну інтерпретацію індуктивного висновку, на підставі якої сформулював правило встановлення ймовірності гіпотези. Імовірнісну логіку він оцінював як "логіку пізнання природи". Дослідницькі процеси, виражені цією логікою, можуть бути раціонально реконструйовані та утворюють "контекст обґрунтування" наукового знання, який слід відрізняти від "контексту відкриття", тобто сукупності психологічних чинників, що обумовлюють виникнення нового знання. Однак, Р. не вдалося довести зведення обґрунтування наукового знання до процедур індуктивного висновку, що дало підставу для критики з боку К.Поппера, який заперечував роль індукції в логіці науки.
Р. підкреслював наукове значення конвенцій, що лежать в основі так званих "координацію їх" визначень (тобто визначень, які пов'язують дане поняття з деяким об'єктом, що спостерігається, властивістю, явищем), що задають семантику абстрактних об'єктів. Подібними визначеннями вводяться поняття конгруентності, одиниці довжини, одиниці часу, одночасності й т. п. Не можна говорити про єдиний напрямок часу, оскільки фізично осмислене не тільки зростання (як у більшості термодинамічних процесів), але й зменшення ентропії. Р. використовував тризначну логіку зі значеннями "істинно", "хибно" і "невизначено" для такої інтерпретації квантової механіки, за якої принцип верифікації поширює свою дію на речення, що виражають співвідношення невизначеностей координати мікрочастинки і кількісної величини її імпульсу: встановлення неможливості перевірити істинність чи хибність речення також визнається верифікуючим фактом. Однак, таке розуміння верифікації означало відхід від первісних інтенцій неопозитивістської методології й філософії науки.
О. В. Руденко
РАНЕР (RAHNER) КАРЛ
(1904-1984) - нім. філософ, один із найавторитетніших послідовників проф. Інсбрукського (1949-64), Мюнхенського (1964-67, 1971-84), Мюнстерського ун-тів, член ордену єзуїтів, член папської теологічної комісії, брав участь у підготовці документів Другого Ватиканського собору, один із редакторів міжнародного часопису "Concilium". Р. розробив власний варіант трансцендентальної антропології, поєднуючи традиційну доктрину Томи Аквінського з ідеями Августина, Бонавентури, І.Лойоли, Канта, Гайдеґґера та ш. Тим самим Р. активно сприяв антропологічній трансформації класичного томізму. Людина, за P., -"питання про буття", істота, що може осягнути тотальність Божественного буття завдяки здатності "напередсхоплення" й "напередрозуміння".
І. В. Бичко
РАССЕЛ (RUSSELL) БЕРТРАН
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РАЙХЕНБАХ (REICHENBACH) ГАНС“ на сторінці 1. Приємного читання.
