АНТИПСИХОЛОГІЗМ
див. Психологізм та антипсихологізм.
АНТИСЦІЄНТИЗМ
див. Сцієнтизм та антисцієнтизм.
АНТРОПОЛОГІЧНИЙ ПОВОРОТ
Здійснена М. Шелером переорієнтація філософії в напрямку антропологічної проблематики. Шелер виходив з того, що "у відомому смислі всі центральні проблеми філософії можна звести до питання про те, що таке людина і яке метафізичне місце і положення вона займає всередині сукупності буття, світу і Бога". Ініційований у 20-х рр. XX ст., А. п. спричинив появу окремого напряму філософської антропології. За Шелером, "філософська антропологія - це фундаментальна наука про сутність і сутнісну структуру людини; про її стосунки з царством природи (органічний світ, рослина, тварина) та з засадами усіх речей; про її метафізичне, психічне та духовне начало у світі; про сили та здатності, які рухають нею і якими вона рухає; про основні напрямки та закони її біологічного, психічного, духовно-історичного та соціального розвитку, їхній сутнісні можливості та їхній дійсності". Завдання ж філософської антропології полягає в тому, щоб "чітко показати, як з основної структури людського буття... випливають усі специфічні монополії, звершення і справи людини: мова, совість, інструменти, зброя, ідея права і безправ'я, держава, керівництво, зображувальні функції мистецтва, міф, релігія, наука, історичність і суспільність".
М. Д. Решетник
АНТРОПОЛОГІЯ ФІЛОСОФСЬКА
див. Філософська антропологія.
АПЕЛЬ КАРЛ-ОТТО
(нар. 1922) - нім. філософ, представник комунікативної філософії. Проф. ун-ту Франкфурту-на-Майні.
Осн. твори: "Ідея мови в традиції гуманізму від Данте до Віко" (1963), "Трансформація філософії" (1973), "Ідея трансцендентальної прагматики" (1974), "Нові спроби пояснення і розуміння" (1978), "Теорія мови і трансцендентальна прагматика у світлі питання про етичні норми" (1978), "Контроверза „Пояснення-Розуміння" у світлі трансцендентального розуміння" та ін.
А. висунув ідею "логістичного повороту" у філософії, оскільки вважав мову вихідною сферою філософського дослідження. Своїм прататично-трансцендентальним методом прагнув обмежити ірраціоналістичні мотиви герменевтики та феноменології, зблизити останні з традицією аналітичної філософії. Сучасна ситуація у філософії, на думку А, характеризується, насамперед, переходом від класичної парадигми філософії свідомості до посткласичної парадигми філософії комунікації. Основною проблемою філософії тепер є мова як осмислене і інтерсуб'єктивно значиме вираження пізнання. Повсякденне мовне спілкування між людьми стає методологічним принципом трансцендентальної прагматики (дискурсивної етики), яка має на меті встановити систему правил, дотримання яких уможливлює взаєморозуміння між суб'єктами комунікації. А. формулює принципи своєї теорії комунікації, покладаючи в її основу раціональність комунікативного досвіду. У зв'язку з цим А. розгортає чотири типи раціональності: наукову раціональність казуального аналізу, технологічну раціональність цілеспрямованої дії, герменевтичну раціональність розуміння та етичну раціональність.
Дискурс - довершена форма комунікації, в процесі якої індивіди обговорюють та обґрунтовують універсальність знання і етичних норм. Таке раціонально-комунікативне обґрунтування цінностей можливе лише за умови відкидання будь-яких авторитетів, здатних вплинути на результати діяльності. Прагнучи подолати обмеженість реальної комунікативної аргументації, якою є, наприклад, соціальна нерівність учасники) дискурсу, примуси, просторово-часові обмеження, А вводить поняття необмеженої (ідеальної") комунікативної спільноти, яка діє як регулятивний принцип, і як апріорна форма встановлює достеменність смислу і взаєморозуміння як наслідок істинної комунікації. Отже, мовний консенсус, тобто погоджене розуміння смислу в необмеженій комунікативній спільноті є, за А, умовою можливості передрозуміння, на якому ґрунтується реальна комунікація. Акти мовної комунікації А трактує як мовну гру, яка, з одного боку, слідує правилам граматичної організації мови, а з іншого, породжує в цьому обмеженому правилами просторі необмежену кількість варіантів свого розгортання. Ця концепція мовних ігор надає нового сенсу відношенню "суб'єкт - текст", а тому її вважають новим етапом філософії постмодерну, переходом від її класичної до сучасної версії.
І. В. Бичко, Т. М. Заваженко
АРЕНДТ (ARENDT) ГАННА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „АНТИПСИХОЛОГІЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
