"ПАРМЕНІД"
Або "Про ідеї" - діалог Платона. Для Платона ідея - не ізольована сутність, а породжуюча модель. Вона не тільки осмислює річ, але й народжує останню. У діалозі "П." філософ вирішує проблему, як саме ідея породжує річ, будуючи її смислові співвідношення. На філософському рівні така теоретична розвідка перетворюється на діалектику "одного" та "іншого" (або "єдиного" і "множинного"), як "ідеї" і "матерії". Філософському задуму підпорядкований сюжет твору, за яким знамениті елейці Парменід і Зенон у присутності молодого Сократа, а також під час бесіди з якимось Арістотелем, пропонують власні аргументи. Протягом діалогу вирішується багато питань, які можна згрупувати у два. Перше: критика дуалізму ідеї і речі. Друге - діалектика єдиного та іншого. З приводу першого питання Платон надає повне спростування розумінню ідей як ізольованих сутностей, виразниками якого були представники мегарської школи, на підставі діалектичного розуміння єдності протилежностей. З приводу другого питання Платон стверджує, що "єдине" ("одне") обов'язково породжує "інше" ("множинне"). Проте, за яких умов? Філософ розрізняє два принципових покладання "єдиного": абсолютне і відносне. У першому випадку "єдине" постає як тотальність, і жодна категорія не здатна будь-що стверджувати або заперечувати щодо такого "єдиного". Відносне покладання "єдиного" з необхідністю породжує як власну структуру, так і структуру усього "іншого", чому воно протилежно, але з чим порівнюється. Отже, якщо "одне" дійсно існує, то це означає, що існує усе, "інше". Проте здійснити себе як породжуюча модель ідея може за умов наявності найвищого принципу, в якому, ніби в точці, сконцентровано усе існуюче -і матеріальне, і ідеальне. Саме в "П." вчення Платона про ідеї отримує онтолого-діалектичне завершення.
ПЕРЕДФІЛОСОФСЬКІ УЯВИ ДАВНІХ ГРЕКІВ
Зафіксовані в джерелах словесності, літератури, релігії та мистецтва прояви духовної діяльності, які впливали на становлення філософської практики в Давній Греції.
Серед безпосередніх попередників "перших" філософів звично вирізняють міфопоетичну творчість Гомера та Гесіода. їхня спадщина не лише надихала на нову творчість молодших співвітчизників, але й стала предметом глибокої полемічної традиції. Особливо це стосувалося питань міфологічного світосприйняття і означення структури світу (космосу).
Яскраво вирізняється філософічна основа літературної байкарської творчості Есопа (Айсопа) (VI ст. до н. е.). Його вважали одним із сімох мудреців, як і Талеса (Фалеса) з Мілету. У "Бенкеті сімох мудреців" Плутарха зображено Есопа, який сидить коло Солона і спілкується з різними мудрецями.
Також VI ст. до н. е. вирізняється суперництвом двох потужних релігійних напрямків: гармонійної релігії Аполлона і екстатичної Діоніса. Діонісійська релігія мала неприхований агресивний характер. Значного впливу вона спричинила і на розвиток світоглядного та езотеричного руху "Орфіків".
Релігійна література, крім орфічної, представлена в добі зародження філософії і літературою Аполлонійського спрямування. Яскравим представником цього напрямку розглядають Арістея, про якого згадують Геродот та Піндар. Арістея вважали чудотворцем. Подібно ставилися і до постатей Абаріса та Епіменіда з Кнососу.
Перехідною літературою від епічної та релігійної до філософської вважають працю Ферекіда "Теологія". Дослідники згоджуються в тому, що "Теологія" була першою прозовою писемною працею. Від "Теогонії" Гесіода її відрізняє зміна позиції автора щодо предмета думки. За Ферекідом, неможливо дати "родовід богів", оскільки є ті з них, які існували завжди, тобто людині не варто ставити питання про поставання "Хаосу", з якого вже потім постали перші боги: "Зас і Хронос (Час) були завжди, і також Хтонія. А Хтонія дістала ім'я Гая (Земля), коли Зас дав їй землю на весільний дарунок". Відтак, можна вести мову, говорити, мовити про богів ("Теологія" - мова про богів), але не давати їхній родовід ("Теогонія" - про походження богів). Цим Ферекід надав один із перших зразків філософського осмислення питання про початок. Водночас, у Ферекіда в "Теології" фахівці відшукали міти та мітологеми, значно давніші, ніж у Гесіода.
Т. П. Кононенко
ПЕРИПАТЕТИЧНА ШКОЛА АРІСТОТЕЛЯ (ЛІКЕЙ)
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"ПАРМЕНІД"“ на сторінці 1. Приємного читання.
