САНТАЯНА ДЖОРДЖ
(1863-1952) - амер. філософ і літератор, представник критичного реалізму і філософії життя. За походженням іспанець. Одержав освіту в Бостонській класичній школі і Гарвардському коледжі. Його вчителями були В. Джеймс, Дж. Ройс, Дж. Г. Палмер. Захоплювався творами Платона, Арістотеля, Спінози. Подорожував по Європі, навчаючись у Паульсена, Тена, Джексона. Протягом двох років С. вивчав філософію в Берлінському ун-ті, потім повернувся в Гарвард і закінчив докторську дисертацію під керівництвом В. Джеймса. У 1889 - викладач, а з 1907 - проф. філософського ф-ту Гарвардського ун-ту. Курс лекцій з естетики став основою його першої значної книги - "Зміст прекрасного", що стала класикою естетичної думки.
Створив вчення про "царство буття", в центрі якого концепція "ідеальних сутностей". Інтерпретував критичний реалізм у дусі платонізму. С. - поет і філософ, залишив величезну спадщину.
Вже в написаних у роки навчання в аспірантурі віршах (збірка "Poems", 1922), можна знайти свідчення його важкого переходу від католицької ортодоксії до релігії "Краси" і "Природи". У шостому сонеті стверджується, що вища любов сягає далеко за межі об'єкта любові й охоплює загальне і вічне. Розвинута ця тема в книзі "Платонізм і духовне життя" (1927) і знайшла остаточне формулювання в роботі "Царство Духу" (1940). С. вважав, що філософія його вчителів означала неможливу спробу "описувати речі такими, які вони є". Він вирішив створити власну філософію, "нецерковну релігію". У 1896 опублікував лекції по естетиці під назвою "Зміст прекрасного". Головною темою наступної роботи — "Інтерпретація поезії та релігії" (1900) - є переведення теологічної догми католицизму в план драматичного символу і поетичного міфу. Більш ніж через 40 років С. знову повертався до цієї теми в книзі "Ідея Христа в Євангеліях" (1946).
Найважливішим підсумком першого періоду творчості філософа вважається п'ятитомна праця "Життя розуму" (1905-06). Це монументальна за обсягом й охопленням проблем праця, стилістично відточена збірка. У 1910 вийшла книга з філософії літератури: "Три філософи-поети", в якій різні світогляди — натуралізм, супранатуралізм і романтизм - представлені аналізом поглядів Лукреція, Дайте, Ґете, Берґсона і Рассела.
Літературні та філософські роботи С: "Деякі повороти думки в Новій філософії" (1933), стаття в підтримку програми критичного реалізму "Нариси з критичного реалізму" (1921), "Егоїзм у німецькій філософії" (1916), "Англійські монологи" (1922), "Скептицизм і тваринна віра" (1923), повість "Останній пуританин" (1936), тритомна автобіографія "Люди та місця" (1944-53), книга "Сила і панування: міркування про волю, суспільство і державу" 1951). Одним із важливіших досягнень С. є чотиритомна праця "Царство Буття" (1927-40), у якій його філософські погляди одержали найбільш повне і точне вираження.
Суть його останнього філософського послання можна сформулювати в наступних тезах. Людина - це продукт безмежного і динамічного потоку, який можна назвати "матерією". Ця субстанція пізнавана з винятково вузької, людської точки зору. Вона прагматично виправдана і відповідає нашим життєво важливим потребам. Будучи залежними від матеріального існування, ми не обов'язково повинні бути його рабами. Матерія пропонує нам себе. Речі повертаються до нас своїм радісним чи трагічним боком. Ця сутність речей може розумітися як сигнали до дії, але, в міру того як наш досвід проникає глибше, ми можемо побачити в них їхнє власне позачасове буття. За допомогою такого незацікавленого збагнення і споглядання людина може вийти за межі існування, і, як у поезії, може на коротку мить стати поруч із вічним.
О. А. Зубчик
САРТР ЖАН-ПОЛЬ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „САНТАЯНА ДЖОРДЖ“ на сторінці 1. Приємного читання.
