ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ
("критика досвіду") - заснована Р. Авенаріусом філософська система "чистого досвіду", "критичний реалізм". Е. виступав як друга історична форма позитивізму, біля джерел якої також стояв Е.Мах. Вважаючи основним законом пізнання "економію мислення", Е. очищає розуміння досвіду від понять "субстанція", "необхідність", "причинність" тощо, як "апріорних апперцепцій" (тобто розсудкових понять), які не мають місця у досвіді, а привнесені в нього. Виходячи з цього, Е. обґрунтовує уявлення про світ як сукупність "нейтральних елементів" або "нейтральних відчуттів". До Е. також належали І. Петцольд, Ф. Карстаньєн, Р. Віллі, В. Базаров, О. Богданов, А. Луначарський та цілий ряд інших. Продовженням антиметафізичного вчення Е. став неопозитивізм - третя історична форма позитивізму. Різновидом Е. були учення рос. філософів О. Богданова, яке він позначав терміном "емпіріомонізм", та П. Юшкевича - "емпіріосимволізм". Своє негативне ставлення до Е. виявив В. І.Ленін у праці "Матеріалізм і емпіріокритицизм" (1909).
ЖИТТЄВИЙ ПОРИВ
(франц. élan vital) - ключове поняття теорії еволюції А. Берґсона, рушійна сила еволюції. Ж. п.,- це основа життя в цілому, як первинний імпульс, що породив нескінченну множинність еволюційних ліній, більшість із яких виявились тупиковими. "Еволюційний рух, - пише Б. - був би чимось простим, і ми легко могли б визначити його напрям, якби життя описувало одну-єдину траєкторію, подібну гарматному ядру. Але ми маємо тут справу із гранатою, що раптово розірвалась на частини; частини ці, що самі являють собою дещо подібне гранаті, розірвались на нові частини, які знову повинні були розколюватися, і так далі впродовж дуже довгого часу". Ми ж сприймаємо лише те, що найближче до нас, - розсіяні рухи розпилених осколків. Відштовхуючись від них, ми і повинні будемо поступово піднятись до початкового руху. Ж. п. розвивається у "формі пучка" з різними лініями, призводячи на своєму шляху до появи нових і нових видів живих істот. Ж. п. просувався за множинними лініями, із яких сформувались дві основні -рослинне життя і тваринний світ. Еволюція тваринного світу здійснювалась у двох напрямах, що розходяться, один із яких вів до інстинкту, а другий - до інтелекту.
ЗАКОН ДОСТАТНЬОЇ ПІДСТАВИ
У філософії А Шопенгауера - це закон світу як уявлення, тобто закон світу об'єктів, явищ; світ як Воля йому непідвладний. За Шопенгауером, наша свідомість, що пізнає, виступаючи як зовнішня і внутрішня чуттєвість (рецептивність), розсудок і розум, розпадається на суб'єкт і об'єкт, і понад те не містить нічого. Бути об'єктом для суб'єкта і бути нашим уявленням - одне й те саме. Усі наші уявлення - об'єкти суб'єкта, і всі об'єкти суб'єкта - наші уявлення. Проте, виявляється, що всі наші уявлення перебувають між собою у закономірному за формою апріорі визначеному зв'язку, згідно з яким ніщо для себе перебуваюче і незалежне, а також ніщо одиничне і відірване, не може стати для нас об'єктом. Саме цей зв'язок і виражає 3. д. п. у його загальності.
ЗАКОН ТРЬОХ СТАДІЙ
Головний і основний закон розвитку, сформульований родоначальником позитивізму О. Контом. За його словами, "цей закон полягає у тому, що кожна із наших головних ідей, кожна із галузей нашого знання проходить послідовно три різні теоретичні стадії: стадію теологічну, або фіктивну; стадію метафізичну, або абстрактну; стадію наукову, або позитивну. Іншими словами, людський розум за своєю природою у кожному зі своїх досліджень користується послідовно трьома методами мислення, які суттєво відмінні і навіть прямо протилежні один одному: спочатку теологічним методом, потім метафізичним і, нарешті, позитивним.
Звідси виникають три види філософії, що взаємно виключають одна одну, або три загальні системи поглядів на сукупність явищ: перша є необхідною вихідною точкою людського розуму; третя - його визначеним і остаточним станом; друга служить лише перехідним ступенем".
ЗІММЕЛЬ ҐЕОРҐ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ЕМПІРІОКРИТИЦИЗМ“ на сторінці 1. Приємного читання.
