ТАМАС
див.: Гуни саттва, раджас і тамас.
"У ЦЗІН"
Відредаговане та канонізоване Конфуцієм і конфуціанцями зібрання писемних пам'яток епох Чжоу, Чунь-цю та більш давніх періодів (від сер. ПІ тис. до н. е. до V ст. до н. е.). "У ц." складається з: "Ши цзін" ("Канон віршів"), "Шу цзін" ("Канон історії"), "Лі-цзи" ("Канон лі"), "І цзін" ("Канон перемін"), "Чун-цю" ("Книга весен та осеней"). "Ши цзін" - найдавніша відома пам'ятка народної творчості Стародавнього Китаю (ХІ-VIІ ст. до н. е., тобто періоди Західного Чжоу і Чун-цю), яка містить 305 різноманітних поетичних творів. "Шу цзін" - зібрання епічних творів, де висвітлено події з найдавнішої історії царств Стародавнього Китаю (від сер. ІІІ тис. до н. е. до VIII ст. до н. е.), складається з 58 глав, з яких 33 вважають відносно автентичними. "Лі-цзи" - твір, у якому конфуціанці зафіксували загальновизнане у Стародавньому Китаї тлумачення лі (ритуалу). Його створення тривало протягом декількох століть (передусім IV—І ст. до н. е.), і після надання конфуціанству статусу державної ідеології він став каноном обрядовості, етикету та норм поведінки для імператорського Китаю. Сьогодні ця пам'ятка містить 49 глав. "І цзін" - один із найзагадковіших трактатів Стародавнього Китаю, що містить графічне зображення дійсності - гексаграми. Цей текст був, найвірогідніше, записаний у VIII—VII ст. до н. е., але його автори визнавали його зміст результатом дарованого Небом одкровення. Гексаграми - особливі графічні символи, які складаються з шести розташованих одна над одною рисок (двох різновидів - розірваних і неперервних), як символів Інь та Ян, в усіх можливих поєднаннях. їх тлумачення для культури Стародавнього Китаю - джерело пояснення долі та веління Неба. "Чун-цю" — твір, назва, якого співпадає із назвою історичної епохи (722-481 до н. е.), а зміст відбиває її події та здобутки, тому його іноді визначають енциклопедичною пам'яткою.
УПАНІШАДИ
(санскр. upnisad - букв, "сидіти біля")— завершальна частина Вед, яку визначають першим насправді філософським текстом Стародавньої Індії. Призначення У. - пояснення змісту та таємниць Самхітів, їх тексти написані як віршованою так і прозовою формою. У. мали колосальний вплив на історію розвитку і становлення індійської філософії. Цей твір став основою формування даршан астіки, передусім епічної санкхї, міманси та веданти. Він складається зі 108 текстів (перші за часом створення датуються VI-ІІІ ст. до н. е., а найбільш пізні XIV-XV ст.). Найдавніші з текстів Упанішад - "Брагадараньяка", "Чгандог'я", "Тайтірія", "Айтарея", "Кушитакі" й "Кена". Окрім них, відомими є: "Катха", "Шветашватара", "Майтрі", "Іша", "Мундака", "Мандукья". В них вперше відбулося означення фундаментальної для інд. філософії, проблеми співвідношення атмана і брагмана.
ХАНЬ ФЕЙ-ЦЗИ
(бл. 280-233 до н. е.), - найвидатнішим теоретик легізму якому приписують трактат "Хань Фей-цзи", що складається з 55 глав. Цей мислитель синтезував положення політичної філософії Шан Яна, даосизму, і доповнив їх окремими думками, запозиченими у Шень Дао та Шень Бухая. На ґрунті критичного осмислення наявних суспільних конфліктів та проблем царства Хань, а також вивчення історії різних кит. царств, X. Ф. написав трактат, де виклав настанови для удосконалення законодавства, посилення армії, подолання хабарництва і корупції. Дослідники стверджують, що осн. тези X. Ф. запозичив у Шан Яна, а деякі глави "Хань Фей-цзи" майже переписано із "Шанцзюньшу" з невеликими змінами та скороченнями. Проте, він поза сумнівом створив достатньо самобутню теорію, де послідовно обґрунтував доцільність усіх відомих на той час способів управління. Зокрема, наполягав, що страх покарання повинен обов'язково зберігатися в серцях народу, але не лише страх може вмотивовувати людей до суспільно-корисної поведінки. Адже кожній людині від народження властива, на думку мислителя, любов до себе та ненависть до біди. Він стверджував, що не існує людини, що не потребувала б отримати зиск від стосунків з іншими людьми і яка через це не прагнула б допомогти іншим. X. Ф. визначив Дао всезагальним законом, що є основою усіх інших законів та підставою пізнання світу. Лі — сукупність природних законів, що визначають природній перебіг подій. Фа - закон, що створюється людьми і мусить змінюватись згідно вимог суспільної доцільності та заради зміцнення держави. Закон - письмовий припис, який встановлюється та оприлюднюється правителем, а його здійснення забезпечується чиновниками. Такий закон байдужий до ідеалів доброчесності й людинолюбства. Якщо того вимагають інтереси країни в цілому, необхідно чинити, ігноруючи мораль. Головний сенс закону, перед яким усі (крім правителя) рівні, -забезпечувати монолітність суспільства у справі зміцнення держави. А правитель, зобов'язаний віддавати наказ про виконання покарань визначених законом, незалежно від особистих почуттів. На думку X. Ф., мудрий правитель має демонструвати, що він перебуває в бездіяльності й не знає того, чого прагне. Здебільшого таку поведінку визначають "мистецтвом наймудрішого", і проводять аналогії з принципом недіяння в даосизмі, але якщо Лао-цзи аргументує недіяння слідуванням Дао, то X. Ф. наголошує, що бездіяльність правителя - свідчення ідеальної роботи бюрократичного механізму, яка є можливою завдяки її підпорядкованості закону. X. Ф. пропонував еволюційний погляд на історію, яку він поділяв на три періоди ("стародавній, середньовічний та сучасний"), і стверджував, що наймудріший не має потреби наслідувати давнину, а також встановлені норми, а обмірковує сучасні справи і вживає відповідних заходів. У теорії пізнання X. Ф. обґрунтовував, що лише завдяки контакту між органами відчуттів та об'єктивно існуючими предметами виникає знання. Дія, що відбувається до того, як предмет з'явився, вчинки, які здійснюються до появи закономірності, називаються передчасним знанням. Це абсурдне припущення, яке не має підґрунтя. X. Ф. визнавав, що запропоноване лепетами управління на базі закону є протилежністю і запереченням поглядів конфуціанства. Він був переконаний, що якщо надати свободу любові та милосердю, то систему законів буде зруйновано, а якщо керуватися гуманністю і почуттям обов'язку, то не уникнути безладу і суспільної конфронтації, тому необхідні жорстокі й безжальні закони.
ФІЛОСОФІЯ БУДДИЗМУ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ТАМАС“ на сторінці 1. Приємного читання.
