ФРОММ (FROMM) ЕРІХ
(1900-1980) - амер. філософ і психолог нім. походження. Філософську освіту отримав в Гейдельберзькому та Мюнхенському ун-тах, спеціалізуючись з соціальної психології. У 1929-32 — співробітник Ін-ту соціальних досліджень у Франкфурті-на-Майні, після приходу до влади нацистів (1933) емігрує до США, де працює в Ін-ті психіатрії ім. У. Уайта, викладав у Колумбійському і Єльському ун-тах; у 1951-61 живе в Мексиці, очолюючи Ін-т психоаналізу при національному ун-ті в Мехіко; в 1974 переїздить до Швейцарії. Один із фундаторів неофройдизму і представник Франкфуртської школи. Розробив власну соціально-філософську концепцію, в якій поєднав ідеї "раннього Маркса" з елементами психоаналізу, філософської антропології, екзистенціалізму та буддизму.
Осн. праці: "Втеча від свободи" (1941), "Психоаналіз та релігія" (1950), "Дзен-буддизм і психоаналіз" (1960), "Концепція людини в Маркса" (1961), "Мистецтво любові" (1964), "Людина для себе" (1967), "Анатомія людської деструктивності" (1973), "Мати чи бути?" (1976).
Ф. піддає критиці прагнення ортодоксальних фройдистів звести соціальне в людині до інстинктів. Вважає, що сучасне суспільство сприяє появі психічних захворювань. Як здорова, так і хвора психіка розглядаються Ф. у зв'язку з різними культурними факторами, соціальними відношеннями, що панують у суспільстві. Ф. намагався доповнити фройдівський психоаналіз, розкриваючи соціальне підґрунтя виникнення психічних розладів. Запропонував створити проект "здорового суспільства" на основі застосування психоаналізу в соціальній та індивідуальній практиці.
Ф. підкреслює дихотомічність людського існування як його онтологічну характеристику: патріархальність і матріархальність принципів людського життя, авторитарність і гуманістичність змісту свідомості, експлуатаційний і рецептивний (слухняний) типи характеру, володіння і буття як форми життєдіяльності, екзистенційне та історичне існування, дихотомічність свободи ("свобода від" і "свобода для") та ін. Шукаючи способи подолання цих дихотомій, Ф. звертається до різних версій екзистенційного мислення (екзистенціалізму, психоаналізу, філософської антропології і, навіть, до марксизму). Результатом такого звертання було створення філософії "гуманістичного психоаналізу", яка, відмовляючись від Фройдового біологізму і переакцентуючи в цьому плані вчення про репресовану сексуальність, пропонує оригінальну версію "соціалістичної" організації суспільства, основою досягнення якого є не "перебудова" соціально-економічної структури суспільства (оскільки вона була б лише "зміною" речово-предметного аспекту людського існування), а "перебудова" людської психіки - "лікування психічної патології людей" ("ураженої" "дегуманізмом" людської свідомості) засобами нового - "гуманістичного" психоаналізу. За Ф., екзистенційна ситуація людини полягає в її першопочатковій відчуженості від оточуючого світу та від самої себе. Це відчуження долається в екзистенційному плані досягненням гармонії людини із своєю природною сутністю і зовнішнім світом, не насиллям над нею, а перетворенням природи у відповідності з її власними законами. У соціальному контексті гармонія досягається зняттям протиріч, властивих сучасному індустріальному суспільству.
Відчуженість на соціально-психологічному рівні виявляється 9 наслідок подвійного відношення до життя, яке дескриптивується : допомогою введення двох основних типів особистості: біофілічної і некрофілічної. Біофілічна відкрита до життя у всіх проявах, вільгі виявляє чуттєвість, любов, повагу до інших особистостей, Для некрофілічної властива ригідність у чуттєвій сфері, потяг до панування, садизму, орієнтованість на смерть та механіцизм.
Любов є ключовим поняттям у філософсько-психологічном вченні Ф. Вона є найвищим проявом людської сутності та осново: розв'язання кардинальних проблем індивідуального і суспільної людського буття. Вона є сферою людських відносин, яка дозволяє людині розкрити своє справжнє "Я".
Розробляючи релігійну проблематику, Ф. намагався поєднати марксистську соціологію та психоаналіз при розгляді еволюцію християнства. Він протиставляє раннє християнство та християнства як державну релігію. Починаючи з 50-х pp. Ф. активно розробляє тем "гуманістичної релігії".
І. В. Бичко, M. С. Кириченко
ФУКО (FOUCAULT) МІШЕЛЬ ПОЛЬ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФРОММ (FROMM) ЕРІХ“ на сторінці 1. Приємного читання.
