КЛЕАНФ
(бл. 330 - 232 до н. е.) - один із засновників стоїцизму (керував школою в 264-232 до н. е.). Відсутність творів К. не дозволяє сучасним дослідникам виокремити його персональний внесок у вчення стоїків. К., як і всі стоїки, розподіляє філософію на фізику, логіку і етику. Логіку він розуміє як вчення про слово, поділяючи її на риторику і діалектику. Як "фізик", К. обстоює єдину матерію, що в залежності від згущеності, існує в різних станах: вогонь, вода і земля, являючись водночас світовим Логосом, який є формо-утворюючим принципом. За свідченням Огобея, К. належить гімн, в якому є рядки, присвячені Логосу: "Ничего не происходит во вселенной, ни в эфирном полюсе неба, ни в море... Ты умеешь... превратить кривое в прямое, и приводить в порядок то, что не имеет порядка... Во всем лишь единое понятие (логос), которое всегда существует и которого избегают те, которые являются дурными среди смертных... они всегда желают обладать благом, но не уразумевают божьего общего закона и не внимают тому, подчиняясь чему разумно, они жили бы счастливой жизнью". Погоджуючись з Гераклітом, визнає періодичне спалахування Всесвіту — "все з вогню, і все — у вогонь". Боги і демони - теж сили природи, на різних ступенях їх розвитку. Логос мислиться як закон і мета буття усього існуючого. Отже, і життя людини має відбуватися згідно з природою (= розумом, логосом), бо тільки таке життя є доброчинним. За свідченням Діогена Лаерція, К. вважав: "Добродетель — это согласное расположение души... В ней заключается счастье, так как душе полагается пребывать в согласии со всей жизнью". Щоб стати мудрою, людина має викоренити в собі усі пристрасті, знати і любити свою долю, бо розумного доля веде, а нерозумного тягне, бути індиферентним до того, що від неї не залежить.
О. В. Александрова
КСЕНОФАН З КОЛОФОНУ
(бл. 565-473 до н. е.) -традиційно вважається попередником творчості елейців (Парменід, Зенон, Мелісс із Самосу) і, зокрема, попередником філософії Парменіда. Хоча цей зв'язок тематично умовний, оскільки хронологія мотивів творчості К та Парменіда свідчить про зміну провідного і похідного значення взаємин. Існує думка, що К. підготував появу оси. ідей філософії Парменіда, а згодом застосовував вже для власної творчості розробки останнього. Це стосується, зокрема, і вчення про єдине божество. Стратегія мислення обох філософів практично однакова. Якщо ж зважити на тривалість життя К. - 92 роки - ця думка цілком заслуговує на увагу.
Найбільшого визнання серед сучасників К. здобув завдяки новітнім поглядам на природу божества, тобто в царині теології. Його супротивниками стали авторитети Гомера та Гесіода в мітологічному напрямку з'ясування істоти богів. К. виступив з критикою приписування богам людських вчинків, які мають неетичний характер. За К., саме люди створили образи богів за власною подобою, тобто уклали антропоморфні уяви про богів. З критики антропоморфних уяв людей про богів К. виводить і твердження щодо існування не багатьох богів (люди приписують їм власні риси, і, водночас, суспільний людський родовід - вбачають їх множинно), а лише одного. Діоген Лаерцій згадує про те, що К. уявляв собі божество "кулистовидним". Відмінність божества К. від людей стосується і відмінності від мітологічних богів. Він наполягав на перевазі божества над силою богів Гомера та Гесіода.
Бог (божество) К. є істотою вічною, неподібною до тілесності і моралі людей, і, за мітологічною подобою, неподібного до істоти пантеону богів ні сутнісно, ні, головне, кількісно. Критика К. антропоморфічних рис бога включає і кількісний чинник: множинність людської спільноти співмірна з множинністю богів Олімпу та підрядної дійсності. Тому-то бог К. має не лише відмінну від мітологічних богів і людей істоту, але й є однинним, одиничним, одним та єдиним. Відтак він не може бути ні обмеженим, ні необмеженим, ні поруш-ним, ні непорушним, оскільки всі ці визначення стосуються в першу чергу властивостей світу людського позірного та приписаних людьми властивостей власного світу мітологічних богів. Філософський розвиток цих ідей шляхом їхньої раціоналізації ми знаходимо в Парменіда.
Т. П. Кононенко
ЛЕВКІПП
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КЛЕАНФ“ на сторінці 1. Приємного читання.
