КЕВАЛА-ДЖНЯНА
Головна категорія філософи джайнізму, що висловлює мету духовних пошуків її представників, які подібно до більшості мислителів Стародавньої Індії прагнули віднайти шлях звільнення від сансари. К. — абсолютне сприйняття і розуміння усього, що відбулося, відбувається та відбудеться. Це тотальна присутність звільненої дживи, протяжність якої дорівнює безмежній протяжності Всесвіту. Збагнути сенс найвищого рівня безпосереднього осягнення дійсності Всесвіту без того, аби не звільнитися від ув'язнення кармою, можливо лише умовно. Кожен предмет, з погляду джайністів, має незліченну кількість ознак: позитивних та негативних. Позитивні - ті, що властиві предметові протягом часу його існування. Негативні - ті, що йому не притаманні й відрізняють його від інших. Кількість негативних ознак одного предмету дорівнює незліченній кількості позитивних ознак усіх інших предметів об'єктивної реальності Тому, джайни стверджували, що той, хто цілковито пізнає щось одне, насправді пізнає увесь Всесвіт. Але лише кеваліни спроможні до такого досконалого осягнення, тобто до справжнього абсолютно безпосереднього пізнання.
КОНФУЦІАНСТВО
Жу цзя - школа вчених книжників -най впливовіший філософсько-релігійний напрям в історії Китаю, засновником якого є Конфуцій (552/551-479 до н. е.), один з найвидатніших мислителів світу. Головне класичне джерело для реконструкції його поглядів - "Лунь юй" ("Бесіди та промови"). Найвидатніші представники К в Стародавності - Мен-цзи (бл. 372-289 до н. е.) та Сюнь-цзи (бл. 313-238 до н. е.). У ранньому К. моральнісність визнавалася головним і єдиним гідним критерієм оцінки дій людини. Користь та результативність вчинків тлумачились другорядними й зовсім не важливими. Виконання обов'язку та гідна поведінка визначалися вартими будь-яких жертв. Пояснення такої настанови криється у тлумаченні К. таких понять, як Веління Неба (тянь мін) і доля (мін). Мораль та моральнісність - здійснення Веління Неба, але людина має свободу чинити аморально, лише святі пращури від народження були досконалими. Усі решта мають пройти тривалий шлях самовдосконалення, аби стати цзюнь цзи. Велінню Неба можна противитись, його можна ігнорувати або не досить наполегливо виконувати і як наслідок деградувати до рівня ницої людини. Інша справа - доля, яка перевершує людську здатність її збагнути й абсолютно не залежить від дій і намірів людини. Зміст обов'язку, згідно К. - це виконання Веління Неба в умовах долі й всупереч їй. Одна з головних форм обов'язку - відданість, тобто здатність до самозречення та самопожертви. Ця чеснота знаходить свій вияв у всіх виокремленних конфуціанцями способах суспільних стосунків. По-перше, у синівській шанобливості (син - батьки), у ставленні до правителя (підданий - правитель), у повазі до старших за віком та посадою, званням або соціальним статусом (підлеглий - керівник), у шлюбі (дружина -чоловік), у дружбі (взаємно), у навчанні (учень - учитель). Усі вони опосередковують головний стосунок людини та Неба, є знаряддям повідомлення повеління останнього. Синівська шанобливість — сяо -необхідний фундамент становлення цзюнь-цзи, без цієї чесноти не виникатиме, на думку К., жодна інша, а її наявність - запорука моральнісності індивіда. Недарма одним з гасел К. є твердження, що держава є керованою завдяки синівській шанобливості підданих. Впорядкування Піднебесся, на думку К., мусить розпочинатися з чженмін ("виправлення імен"), тобто дотримання відповідності між іменем (назвою) та діями, призначеними цим іменем. Розподіл функцій та призначень кожного суб'єкта світової взаємодії - запорука ладу Піднебесся. Для того, аби цей лад не порушувався, кожен мусить не зазіхати на не призначені іменем дії.
КОНФУЦІЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КЕВАЛА-ДЖНЯНА“ на сторінці 1. Приємного читання.
