БОЛЬЦАНО (BOLZANO) БЕРНАРД
(1781-1848) - чеський філософ, математик, теолог, просвітник-гуманіст. Член Чеського королівського тов-ва наук (1815). Закінчив філософський (1800) і теологічний (1805) ф-ти Празького ун-ту, де обіймав кафедру філософії релігії, обирався деканом філософського ф-ту. Звільнений за "пропагування вільнодумства" і позбавлений права публічних виступів. Останні роки життя Б. віддав науковим заняттям у галузі логіки і математики. У "Парадоксах нескінченного " (1851) Б. виступає як оригінальний попередник відомих математиків — О. Коші, Ґ. Кантора, К. Вейєрштрасса.
Його осн. філософський твір - фундаментальне дослідження "Наукоучення" (т. 1-4, 1820-30, опублікований 1837). Хоча назву Б. запозичив у Фіхте, за змістом між науковченням останнього і системою чеського мислителя майже нічого спільного немає.
"Наукоучення" замислювалось як логічний твір (причому поняття "наукоучення" і "логіка" розглядались як тотожні поняття), у якому продовжуються і розвиваються логічні положення, відкриті Ляйбніцем, Ламбертом та ін. Під логікою Б. розуміє дещо відмінне від класичного розуміння даної науки, тому "Наукоучення" мають не тільки логіку у власному значенні цього слова, але й теорію пізнання, теорію науки, психологію (тою мірою, якою вона стосується мислення), педагогіку. Наукоучення Б. визначає як сукупність правил, якими потрібно керуватись при розподілі всієї сфери істин на окремі науки і при викладанні наук у підручниках. Наукоучення передбачає вже відому суму істин, отриманих у різних галузях знання. Тому завдання "Наукоучення" - викласти правила побудови науки з даних істин, правила розмежування наук і правила формування підручників. Науковчення у вузькому значенні слова Б. розглядає лише у четвертому томі. У широкому розумінні воно має все те, що ми називаємо логікою, методологією, теорією пізнання.
У "Науковченні" розглядаються такі питання: що являє собою пізнання і знання, що є істина, які засоби і шляхи пізнання, які форми і правила пізнавальної діяльності? Структуру твору Б. стисло і ясно викладає в § 15 першого тому. Він розподіляється на п'ять великих частин: І. "Учення про основи", в якому доводиться існування сукупності "істин в собі" і здатність людини їх пізнавати; П. "Учення про елементи", в якому викладається система логіки, а також розглядаються проблеми теорії пізнання; тут аналізуються властивості і зв'язки логічних об'єктів: "уявлення в собі", "істини в собі", "речення в собі", "умовиводи в собі"; Ш. "Учення про пізнання", в якому розглядаються процес пізнання істин і відношення людських пізнавальних здатностей до "істин в собі"; IV. "Мистецтво відкриття", в якому йдеться про правила відкриття істин; V. "Власне науковчення", в якому викладається логіка і теорія пізнання.
Історично сталось так, що "Наукоучення" тривалий час лишалось майже невідомим або незрозумілим. Деякі дослідники розглядають його як критику "Критики чистого розуму" Канта, але такий підхід не зовсім вірний, до того ж він суттєво звужує оригінальність даного твору. Хоча філософія Канта є одним з головних об'єктів критики Б., "Науковчення" за своїм характером не є критичним твором, а з іншого боку, постановку багатьох проблем нім. мислителя Б. визнає і продовжує їх розробляти. Між тим, наприклад, Е. Гуссерль називає Б. "одним із найвидатніших логіків усіх часів".
БРЕНТАНО (BRENTANO) ФРАНЦ
(1838-1917) - австр. філософ, засновник описової психології. З 1856 Б. вивчає філософію і психологію в Мюнхені, з 1858 - у Вюрцбурзі, а потім - у Берлінському ун-ті у Ф.А. Тренделенбурґа. Тут визначається генеральна тема його творчості: Арістотель, психологія, метафізика. З 1859 навчається в Мюнстері, де слухає лекції зі схоластики. У 1862 Б. захищає дисертацію "Про різні значення сущого в Арістотеля". Свою теологічну освіту Б. продовжив у Мюнхені, а закінчив у Вюрцбурзі, де отримав у 1864 сан католицького священика. У 1865 підготував і захистив роботу "Психологія Арістотеля". З 1866 Б. починає педагогічну діяльність у Вюрцбурзі, читає лекційні курси з історії філософії, логіки, психології, метафізики, а також спеціальний курс, присвячений О. Копту і позитивізму. За сумнів у вірі Б. був позбавлений духовного сану і відлучений від католицької церкви. З 1874 — проф. філософії Віденського ун-ту, його лекції мали надзвичайний успіх, а серед слухачів були Е. Гуссерль, Ф. Хіллебранд, З.Фройд, А.Майнонґ, X. фон Еренфельс, К. Твардовський, Т. Масарик, О. Краус, А. Кастіль, Г. Берґман та ін. У 1879 Б. остаточно розриває з католицтвом, у наступному році позбавлений професури; в 1895 залишає Віденський ун-т.
Осн. твори: "Психологія з емпіричного погляду" (1874), "Креаціонізм Арістотеля" (1882), "Про походження морального пізнання" (1889); "Про поняття істини" (1894), "Про майбутнє філософії" (1893), "Вступ до психології почуттів" (1907), "Про любов і ненависть" (1907), посмертно опублікована "Істина й очевидність".
Б. вбачав своє призначення в тому, щоб відродити філософію як науку, спираючись передусім на Арістотеля, схоластів і Р. Декарта, і, таким чином, змінити загальний напрям руху філософії ХГХ ст. Осмислюючи історію західної філософії, Б. знаходить "загальну формулу її розвитку", яка полягає в тому, що філософія пройшла три культурно-історичні періоди: Античність, Середньовіччя і Новий час. У кожному з них вона пройшла чотири фази: фазу розквіту і три фази занепаду. Перша фаза охоплювала весь висхідний розвиток філософії і характеризувалась чисто теоретичним зацікавленням, принципово правильним методом дослідження. Для фаз занепаду характерна поступова втрата теоретичних зацікавлень, а практичні мотиви філософських досліджень стали визначальними. Потім філософія, втрачаючи довіру до власних сил, впадала у скептицизм і, нарешті, не задовольняючи своїх пізнавальних прагнень, - у містицизм. За Б., антична філософія перебувала у фазі розквіту від Фалеса до Арістотеля, а потім у трьох фазах занепаду: практицизм стоїків і епікурейців, скептицизм пірроністів, містицизм неопіфагорійців і неоплатоників. Середньовіччя характеризується розквітом від араб, коментаторів Арістотеля до Аквінського після чого філософія набула практичного характеру у скотистів, скептичного - в оккамістів, а містичного - у Майстера Екхарта і Ніколи Кузанського, Новочасна філософія пройшла фазу розквіту від Бекона до Ляйбніца, а занепад проявився у практичній фазі франц. Просвітництва, скептичній - Юма, містичній - у Канта, Фіхте, Шеллінґа, Геґеля та їх послідовників. За Б., філософія досягла "крайнього занепаду" ("дна занепаду") саме у цій, третій фазі, оскільки вся кантівська філософія помилкова, і "призвела до колосальних помилок і, зрештою, до повного філософського хаосу". Тому на зміну має прийти новий історико-філософський період, фаза розквіту якого випадає на вчення Б.
У "Психології з емпіричного погляду" Б., досліджуючи "акти свідомості", модернізує філософську теорію середньовічних схоластів про інтенціональнісгь (спрямованість) свідомості. Акти свідомості Б. розрізняє на фізичні феномени (колір, звук, фігура, краєвид, запах тощо) і психічні феномени (слухання, судження, умогляд, спогад, чекання, впевненість, сумнів, радість, скорбота, страх, надія, мужність, відчай, гнів, любов, ненависть, намір, бажання, подив, захоплення, презирство тощо). Б. виходить з того, що суттєвою рисою, яка об'єднує психічні феномени і відрізняє їх від фізичних феноменів, є "інтенціональне (або ж ментальне) внутрішнє існування предмета" (наприклад, в уявленні щось уявляється, в судженні щось стверджується або заперечується, у любові - любиться, у ненависті - ненавидиться і т.д.). Таким чином, психічні феномени "інтенціонально містять у собі якийсь предмет". За Б., завдяки актам уявлення, судження, любові або ненависті, свідомість "вказує на предмети" або "спрямована на дещо". Також характерною рисою, спільною для всіх психічних феноменів, є те, що вони "сприймаються тільки у внутрішній свідомості", в той час як фізичні феномени дані лише у зовнішньому сприйнятті. Критерієм істинності психічних феноменів Б. проголошує принцип "безпосередньої очевидності".
БУТРУ ЕМІЛЬ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „БОЛЬЦАНО (BOLZANO) БЕРНАРД“ на сторінці 1. Приємного читання.
