"ПРОТАГОР"
Діалог Платона, присвячений філософському пошуку певних категорій, розробці методу дослідження, а також структурній розробці поняття "ідея". Датується так званим сократичним періодом платонівської творчості. Формально твір присвячений визначенню чесноти, питанню про те, що таке доброчинність і чи можна їй навчитись. Для відповіді автор створює ситуацію обговорення цього питання, в якій беруть участь Сократ і відомий софіст Протагор. З розлогої і різнобічної бесіди Платон виокремлює, по-перше, питання походження доброчинності, по-друге, досліджує смислову структуру цього поняття. Встановлення витоків доброчинності дозволяє виробити стратегію і тактику процесу виховання. Тому легенда про Прометея і Епіметея, що розкриває богами задану схильність до доброчинності, має стати підґрунтям успішності досягнення певних чеснот. Важливою постає і проблема доброчинності як єдиноподільної цілісності, серцевиною якої, доводить Сократ, є мудрість (знання). Саме розвинута мудрість стає умовою успішного формування решти доброчинностей і підґрунтям виховання цілісного людського характеру. Виходячи з цього, Платон окреслює систему сократівських принципів виховання: не надавати читачу ніяких догматичних настанов (до чого схилялись софісти), а замість цього - пробуджувати інтерес до важливих питань, свідомо вибудовувати структуру виховання в поєднанні з системою освіти, виходячи з того, що всі доброчинності пов'язані між собою і базуються на знанні. Тому формування в людини істинної apere неможливо досягти спонтанними діями викладача, а враховуючи, що доброчинність - це знання, необхідне зорієнтування наставником учня на систематичний, цілеспрямований, непростий пошук істини.
О. В. Александрова
ПРОТАГОР З АБДЕРИ
(бл. 480-410 до н. е.) -засновник школи софістів, майстер красномовства, логічних тонкощів мислення, винахідник хитрих вивертів ("софізмів"), завдячуючи яким логічно хибне судження подавалось і відстоювалось як істинне.
Мандрував Грецією, пропагував своє вчення, відвідував Афіни. П. не тільки викладав свої ідеї, беручи плату за навчання і називаючи себе "вчителем людей", але влаштовував публічні диспути. Певний час був близьким до Перикла. В Афінах під час олігархічного перевороту за свій твір "Про богів" був звинувачений в атеїзмі і засуджений до страти. Був змушений тікати. Загинув, коли намагався дістатись Сицилії. Діоген Лаерцій надає перелік праць П., серед яких "Про суще", "Велике слово", "Про богів" "Протиріччя". Проте жоден з трактатів не дійшов до наших часів, відома лише незначна кількість фрагментів.
Провідна думка його філософії: "Людина є мірою усіх речей: існуючих у тому, що вони існують, і неіснуючих у тім, що вони не існують" (так зване положення "Homo mensura"). Не має сумніву, що це суб'єктивізм, що має свої витоки у філософії гераклітівців про всезагальну плинність речей. Дійсно, якщо все знаходиться в русі, то ні про що не можна висловити однозначного судження. "Він перший сказав, - свідчить Діоген Лаерцій, - що про будь-яку річ існують дві думки, протилежні одна одній". Звідси випливає, що не існує істини, яка б була справедливою і переконливою для всіх. Навіть про богів не можна сказати щось певне. "О богах я не могу знать ни того, что они существуют, ни того, что их нет, ни того, каковы они по виду. Ибо многое препятствует знать [это]: и неясность [вопроса], и краткость человеческой жизни" (Антология мировой философии. В 4 томах. -М., 1969. - Т. 1. - Ч. 1. - С. 318). Але не існує достатніх підстав, щоб називати П. атеїстом. Скорше, він заперечує можливість наукового пізнання як богів, так і оточуючого світу. Разом з тим, щоб не стати заручником релятивізму, П. визнавав можливість користуватись у житті замість істини тим, що корисно, наприклад, для суспільства -дотримуючись справедливості; що корисно державі - керуючись законами; що корисно людині - покладаючись на дієвість богами наданого їй відчуття сорому. Відомо, що до кола його інтересів, крім філософії, входили політика, риторика, граматика, художнє виховання.
О. В. Александрова
РОЗУМ-"НУС"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"ПРОТАГОР"“ на сторінці 1. Приємного читання.
