УНАМУНО (UNAMUNO) МІТЕЛЬ ДЕ
(1864-1936) - ісп. філософ екзистенційно-релігійного напрямку, поет, новеліст. Закінчив Мадридський ун-т. На ранню творчість філософа вплинули ідеї позитивізму (насамперед Спенсера), зрілі праці мають за підґрунтя ідеї Августина, Паскаля, К'єркеґора, нім. романтиків, Шопенгауера, Ніцше, Берґсона. Осн. праці: "Життя Дон Кіхота і Санчо" (1905), "Про трагічне почуття життя" (1971), "Агонія християнства" (1931).
Європейська "екзистенційна криза" спрямовує міркування У. до проблем історії і особистості В історичній реальності У. фіксує два щаблі: власне історія та інтраісторія. Власне історія — це зовнішній щабель, все плинне, пізнаване, те, що роз'єднує людей в їхньому існуванні і поєднує за формальними ознаками: національною, державною, релігійною належністю, це неістинна сфера буття. Інтраісторія - екзистенційне буття, дещо стійке, глибинне і "мовчазне", те, що органічно поєднує людей: мова на противагу літературі, народ на противагу історичним націям, культура на противагу цивілізації. Вона ірраціональна, непізнавана, несвідома, "інтимна". Вихідна культурно-історична схема конструюється У. без звернення до будь-якого трансцендентного підґрунтя. Пізніше, осмислюючи проблему людини — "об'єкта і суб'єкта історії", і намагаючись відшукати смисл людського буття, У. звертається до християнської історіософії і есхатології і виходить за межі культурно-філософського імманентизму. Якщо початковий зміст історії полягає в трансформації її в інтраісторію, то останній найвищий її сенс - у втіленні людства в Христі. Одну з істинних реальностей інтраісторії У. вбачає в образі Дон Кіхота, який є "душею Іспанії" - начало ірраціональне, містичне, абсолютно духовне (ідея "кіхотізму", "Життя Дон Кіхота і Санчо").
Концепція особистості розглядається в дусі К'єркеґора і концентрується навколо проблеми особистого безсмертя, яка є способом нетрадиційної постановки проблеми людини в цілому. Характеристиками істинної особистості є віра і воля, здатність до вибору і рішення, безкомпромісне здійснення обраного шляху. Поняття "трагічного почуття життя" конкретизується як специфічне переживання скінченності людського буття. У. розвиває ідею Бога як проекції фундаментальної жаги буття на нескінченність універсума і гаранту особистого безсмертя. З такої позиції Бог не має статусу трансцендентної сутності, а віра, позбавлена об'єктивного фундаменту, є, скоріше, невпевненістю і бажанням вірити. Не маючи підґрунтя ні в реальному, ні в мислимому, віра сама створює свій об'єкт. Інтенсивність релігійного почуття і фантазія створюють реальність божественного, а тим самим і людського буття.
Філософія У. мала великий вплив на подальший розвиток філософської думки Іспанії, яка саме на той час розвивалась в особливо драматичному культурно-історичному контексті. Вона постала фундаментом ісп. школи екзистенціалізму.
Н. А. Аверкіна
ФАЛЬСИФІКОВАНІСТЬ
Можливість виявлення умов здійснення фальсифікату як нормативної методологічної процедури. Поняття Ф. у такому сенсі було введено у філософію науки К. Поппером у зв'язку з формулюванням ним так званого принципу Ф. Протиставляючи свій принцип Ф. принципу верифікаціонізму логічних позитивістів, Поппер виходив з того, що прагнення рипучого критичного випробування своїх тверджень є дійсною ознакою справжньої науки.
У процесі зіставлення з результатами досвіду наукове твердження або повинне бути безкомпромісно відкинуте, або, якщо воно витримує це випробування, можна говорити про "ризиковане" його підтвердження. Ф., за Поппером, не збігається з актуальною фальсифікацією і не виключає можливості підтвердження.
О. В. Руденко
ФЕЙЄРАБЕНД ПОЛ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „УНАМУНО (UNAMUNO) МІТЕЛЬ ДЕ“ на сторінці 1. Приємного читання.
