МАРІТЕН ЖАК
(1882-1973) - франц. філософ-неотоміст ("паліотоміст"). Прийнявши католицтво, звернувся до філософської спадщини Томи Аквінського. На М. вплинули також Декарт та Берґсон. У 1940-45 жив у США, співробітничав з Ін-том середньовічних досліджень у Торонто (Канада), проф. Принстонського і Колумбійського ун-тів, посол Франції у Ватикані (1945-48), проф. Католицького ін-ту (Париж) та ін. Осн. праці: "Від Берґсона до Томи Аквінського" (1927), "Мрія Декарта" (1932), "Інтегральний гуманізм" (1936), "Сфера розуму" (1951), "Креативна інтуїція в мистецтві та поезії" (1953).
М. критично ставився до філософії Нового часу за руйнування ціннісного фундаменту середніх віків (Лютер, Декарт, Руссо, нім. класична філософія). Вважав за можливе творчо асимілювати до контексту томістської традиції деякі положення Берґсона, Фройда, екзистенціалізму (екзистенціалізація томістського вчення про буття). У теорії пізнання посідав позиції поміркованого реалізму, вчив про гармонію розуму і віри, був прихильником ідеї інтелектуальної інтуїції. Пропагував ідею "інтегрального гуманізму" (на базі єднання "града земного" і "града Божого" - церковної спільноти). Був прихильником персоналістської демократії" (християнізації всіх галузей духовної культури і екуменічного зближення всіх релігій).
Метою власної філософії вважав актуалізацію вчення Томи Аквінського. За М. речі є виявленнями Бога, проявами його волі.
Надоб'єктивне об'єктивується суб'єктом у процесі пізнання. Людина фактично створює світ, починаючи сприймати його. Сприйняття суб'єктом об'єктивованого ним же світу доповнюється елементами розумового осягнення дійсної проявленості. М. констатує перевагу теоретично-розумового пізнання над науковим, що не може осягнути предмети пізнання в їх безпосередній даності.
За рахунок морального та поетичного досвіду (особливий осередок відкритості буттю) людина долучається до буття, яке постає як благо та краса. Практична моральна дія є нередукованим виявленням свободи. Універсальні норми мають складати єдність з індивідуальними актами виявлення людської волі, заперечення ж універсальних законів призвело б до заперечення свободи. Незалежний світ людини створюється її творчою активністю (таким чином відбувається виявлення людської сутності та буття людини), що може уособлювати через продукт творчості дещо стале, вічне, те що відрізняється від того, чим воно є за своєю формою і матеріальним виявленням.
М. займав активну позицію в мистецтві, відстоював власні політичні принципи, що були спрямовані на боротьбу за вихід із кризи західної цивілізації. Стверджував гуманістичні цінності свободи, розуму, віри. Надавав більшої цінності особистісному буттю та його інтересам по відношенню до всіх можливих суспільних утворень.
І. В. Бичко, М. С. Кириченко
МАРКС КАРЛ
(1818-1883) - видатний нім. мислитель, родоначальник марксизму (див. вступну статтю до розділу).
МАРКСИЗМ-ЛЕНІНІЗМ
Рос.-радянський різновид філософії марксизму (див. вступну статтю до розділу).
МАРКУЗЕ ГЕРБЕРТ
(1898-1979) - нім.-амер. філософ і соціолог, один з учасників Франкфуртської школи першого покоління. Філософію вивчав у Гуссерля і Гайдеґґера у Фрайбурзі, в 1933 емігрує до США, з 1934 - співробітник Ін-ту соціальних досліджень у Нью-Йорку, 1954-64 - проф. Бостонського ун-ту, з 1965 - проф. ун-ту Сан-Дієго, в 60-70-ті роки - ідеолог "молодіжної революції". У праці "Розум і революція: Геґель і виникнення соціальної теорії" (1940) підкреслює, що в західному розумі творча фантазія та естетичний вимір можуть допомогти цьому розумові подолати самого себе. Звільнюючи потенціал діалектики, спираючись на екзистенційну аналітику Гайдеґґера та психоаналіз ("Ерос та цивілізація" 1995), можна, вважає М., досягти цього результату. В основі кризи пізньо-капіталістичного світу, на думку М., лежать не економічні, а культурно-антропологічні причини. Звідси ідея "тотальної революції" ("Одновимірна людина, 1964; "Есе про звільнення", 1968; "Контрреволюція і повстання", 1972). Тому необхідна зміна насамперед способу людського самопереживання і світобачення. Отже, революція повинна спрямовуватися не на зміну зовнішніх (економічних та політичних) відношень панування, а на радикальну трансформацію свідомості, в рамках якої ці відносини закріплені. Революція полягає у "Великій Відмові" - в протистоянні сучасній репресивній культурі.
І. В. Бичко
МАРСЕЛЬ (MARCEL) ГАБРІЕЛЬ ОНОРЕ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МАРІТЕН ЖАК“ на сторінці 1. Приємного читання.
