МОНТЕСК'Є ШАРЛЬ-ЛУЇ ДЕ СЕКОНДА (CHARLES-LOUIS DE SECONDA, BARON DE LA BREDE ET DE MONTESQUIEU)
(1689-1755) - один із провідних діячів зародження просвітницької думки у Франції. Саме його зусиллями концепція розподілу влади набула довершеного вигляду як політична теорія та практика. До основних праць належать: "Перські листи" (Lettres persanes, 1721), "Про дух законів" (Del'esprit des lois, 1734). Розпочинав власну філософську творчість досліджуючи проблеми філософії історії та співвідношення Бога і світу. М. вважав, що найприйнятнішою для суспільства може бути деїстична концепція, за якою Бог постає як істота, котра закладає підстави розвитку матеріального світу, світу природи. Надалі природа позбавлена втручання Бога, оскільки в креативному процесі ним були впроваджені закони природи. Саме вони надалі і визначають весь поступ розвитку природи, який зумовлює і розвиток історії, що відбиває наступність певних етапів. Філософ розвивав ідею прогресивного становлення історії та історичних етапів. Але визнання Бога творцем природи не дає можливості розглядати його філософію як суто матеріалістичну.
Згідно з особливостями історичного розвитку визначається і підстава суспільного життя. М. чітко наполягає на тому, що саме система законів та їх дотримання може забезпечити суспільству добробут і процвітання. Законодавча основа закладається мислителем і у відносинах між державою та народом. Вочевидь, що ця вимога була надзвичайно радикальною в умовах панування абсолютистських тенденцій у Франції того часу. Саме тому врегулювання повноважень держави щодо суспільного організму мало прогресивне значення.
МОР (MORE) ГЕНРІ
(1614-1687). Один із найвідоміших представників групи Кембриджських платоніків. Під час здобуття освіти зазнав значного впливу філософії Р. Декарта, називаючи її найприйнятнішою для застосування поміж всіх існуючих. Проте згодом принципово змінює погляди і оголошує філософію Декарта ворогом релігійної віри, особливо наголошуючи на шкідливому інтелектуалізмі методології та її застосування. М. заперечує знедуховленість картезіанського матеріального світу, оскільки це веде до втрати універсальної світової цілісності. У природі ми спостерігаємо креативну дієвість світового духу, який у формі динамічних основ, що не тотожні божественній сутасклі, а є лише її засобом, втілюються в природних процесах та їх зумовлюють. Окрім цього, М. заперечував картезіанське ототожнення матерії з протяжністю, завершеністю. Наслідком цієї критики став висновок про нескінченність всесвіту як атрибутивність Бога. Творчість М. вплинула на філософські погляди Ісаака Ньютона. Сумісно з Едвардом Гербертом були засновані підстави для розвитку "Шотландської школи" філософії. Осн. твори: "Про безсмертя духу" ("The Immortality of the Soûle, 1648-49), головна метафізична праця "Enchiridion Metaphysial m" (1671), праця з теорії моралі "Enchiridion Ethicum" (1667), "Протидія атеїзму" (An Antidote against Atheism, 1652).
НАТУРАЛІЗМ
(франц. naturalisme, від лат. naturalis - природний) - напрямок у розвитку філософської та наукової думки в межах просвітництва в Англії. Вирізняється чіткою прихильністю представників до матеріалістичної тенденції. У довідковій та енциклопедичній літературі з історії філософії радянського періоду і, практично, до поч. XXI ст. представники Н. зараховувалися до матеріалістичного напрямку - "Англійські матеріалісти XVIII ст.". Проте, це не цілком відповідає іманентному змісту вчень. Вчення натуралістів різняться від матеріалістичних вчень представників просвітництва у Франції. В основі їхніх концепцій закладаються філософські, наукові та світоглядні основи вчень Д. Локка та /. Ньютона, які не можуть бути визнані моністично матеріалістичними з огляду на своєрідне розуміння Універсуму, Природи (Nature) та причин їх поставання і законів існування. Тому цей напрямок доречніше визначати як натуралістичний, як похідний термін від терміну Природа - Nature. Його зміст представляється іменами Джона Толанда, Антоні Коллінза, Девіда Гартлі, Джозефа Прістлі (Priestley, 1733-1804).
"НОВИЙ ОРГАНОН"
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОНТЕСК'Є ШАРЛЬ-ЛУЇ ДЕ СЕКОНДА (CHARLES-LOUIS DE SECONDA, BARON DE LA BREDE ET DE MONTESQUIEU)“ на сторінці 1. Приємного читання.
