ФУКО (FOUCAULT) МІШЕЛЬ ПОЛЬ
(1926-1984) - франц. філософ дослідник історії та теорії культури, представник постструктурне постмодерністського напрямку. Осн. праці: "Психічна хвороба т особа" (1954), "Безумство та нерозум. Історія безумства в класичну епоху" (1961). "Народження клініки" (1963), "Слова та речі Археологія гуманітарних наук" (1966), "Археологія знання" (1969] "Наглядати та карати" (1975).
Одне з головних завдань, яке вирішує Ф., — пошук єдиної концептуальної основи для історико-наукового та історико-культурні дослідження. Він одним із перших починає аналізувати проблем; автора і доводить, що ім'я автора відіграє специфічну роль у літературному і взагалі будь-якому творі. Воно слугує не тільки і не стільки для описання або позначення, скільки для виконаній особливої, "класифікуючої" функції: воно дозволяє певним чином групувати тексти, включаючи чи виключаючи з них ті чи інші висловлювання, протиставляти їх один одному, або, навпаки вибудовувати із них взаємопов'язані у своїх елементах ансамблі.
Аналіз авторської функції демонструє, на думку Ф., інтересів традиційного історико-епістемологічного питання. Проблем; не в тому, як людська свобода та воля надають сенс оточуючому світо буттю і світопорядку (такий підхід характерний для структуралізм в цілому), як вони оживляють абстрактні правила мови, а в тому, як за яких умов та в яких формах всередині мовного порядку може з'явитися суб'єкт, яке місце він може зайняти в кожному типі мовлення, які функції здійснювати, яким правилам підкорятися.
У роботі "Археологія знання" Ф. аналізує феномен знання та науки як архетипи людської свідомості і дає наступні визначення: знання - це всі форми інформативності, що вкладаються в межі дискурсивного аналізу; наука — гранично верифікована і систематизована форма самобуття та саморефлексії будь-якого знання; між наукою та знанням існує чітка ієрархія. Вони знаходяться, за Ф., на принципово різних "рівнях" або "порогах". Культурно-антропологічна концепція Ф. протиставляє універсалізуючому підходу до проблеми людини підхід конкретно-історичний. Історико-локальний погляд Ф. намагається осягнути людину в межах даної, конкретної культурно-історичної структури, подати специфіку постановки цієї проблеми в різні періоди історії.
Велику увагу Ф. приділяв поняттю "влада", котре розглядається ним як конкретно-історичне. У роботі "Наглядати й карати" філософ в рамках критики сучасного суспільства здійснює дослідження пенітенціарної системи, способів, в яких вона проявляється; впроваджує ретроспективний аналіз системи покарання в Західній Європі. Пройшовши тривалу еволюцію, ця система знайшла свою найзручнішу форму втілення - в'язницю, яка дозволяє здійснювати дисциплінування людини через механізми нагляду і покарання. Суспільство проникнуте відносинами влади і панування: сім'я, школа, місце роботи — осередки владних відносин.
Кожне суспільство виробляє специфічні, притаманні тільки йому механізми та форми влади, а також володіє своїми власними механізмами соціально-політичної істини, продукує свої способи соціального управління та контролю за допомогою певного способу поділу існуючих цінностей на "істину" та "неправду" ("Генеалогія влади"). Система вироблених таким способом стереотипів, за Ф., -"політична духовність". Філософ наполягає на тому, що владу як таку, істину як таку знищити не можна. Відбувається тільки трансформація однієї форми влади та знання в іншу. Ф. вводить категорію "влада-знання", яка поєднує в собі ці дві форми регуляторів суспільного життя.
Ф. торкався широкого спектру дисциплін — філософії, юриспруденції, культурознавства, історії, соціології, психіатрії, педагогіки тощо. Він зробив глобальну спробу генералізувати все людське знання, услід за іншими структуралістами зробити "реформу метафізики" та всього існуючого "конструкту" знання, створити нові методи дослідження і аналізу дійсності, в тому числі соціальної.
І. П. Дедяєва
ХОЛТОН ДЖЕРАЛЬД
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ФУКО (FOUCAULT) МІШЕЛЬ ПОЛЬ“ на сторінці 1. Приємного читання.
