КАППАДОКІЙСЬКИЙ ГУРТОК
Група теоретиків-богословів, отців церкви IV ст., які походили з Каппадокії (Кесарії Каппадокійської) - східної малоазійської провінції Римської імперії. Вони не тільки сприйняли позитивне ставлення до античної традиції, але й очистили його від стоїчних нашарувань, що суперечили суворим церковним канонам. Найбільше відомі представники: Василь Великий (Кесарійський), Григорій Богослов (Назіанзін) і Григорій Нісський — були ревними християнами, діячами Церкви, людьми ретельно обізнаними, досвідченими філософами і риторами.
КЛИМЕНТ АЛЕКСАНДРІЙСЬКИЙ ТІТ ФЛАВІЙ
(бл. 150 - бл. 215) - перший релігійний філософ, видатний християнський вчитель, духовний напутник язичників, який відкрив у християнській вірі філософське вчення, що здатне відповісти на питання, які були сформульовані стародавніми мислителями.
Тіт Флавій Клеменс походить з родини язичників. Отримав ґрунтовну класичну освіту. Знавець античної літератури і праць християнських письменників. У пошуках мудрості мандрує Грецією, відвідує Сицилію, де приймає християнство, Малу Азію і врешті-решт - Єгипет. В Александрії вступає до школи християнського гностика П антена, а згодом стає духовним наставником, приймає сан священика. Гоніння на християн змушують його залишити Александрію в 202 і дістатись Азії. Відомо, що певний час він перебуває в Єрусалимі, звідки єпископ спрямовує К. А. з місією в Антіохію, де, ймовірно, він помирає.
Письменницька спадщина К. А. має дидактичну спрямованість і являє собою завершений курс духовного виховання, що складається з книг: "Протрептик" (про навернення в християнство язичників); "Педагог", про формування звичаїв, де пропонує новим християнам моральнісне вчення, ідея якого полягає в очищенні духу з метою підготовки до прийняття християнства; "Стромати" (букв. "Килим із клаптиків"), присвячені гнозису та екзегезі однієї з частин Біблії.
Спекулятивна теологія К. А. в першу чергу була спрямована на представників інтелектуальних прошарків суспільства. Логос -Великий Розум, втілений во Христі, творить та організує світ, а також просвітлює людський розум. Тому обов'язок кожного - увібрати в себе всі релігійні традиції людства і всі його наукові пошуки. К. свідомо шукає гармонійного поєднання віри і знання. Початком і підґрунтям філософії є віра ("якщо не вірите, не здобудете пізнання"), але філософія зміцнює її. Проте, і віра без знання нагадує, на думку мислителя, "будинок без фундаменту". Віра - критерій пізнання. Таким чином, віра і знання постають як різні прояви єдиної універсальної сили, що пронизує світ - сили розуміння.
К. А. поєднує античну мудрість з християнським віровченням. У нього Логос постає несучою конструкцією християнської доктрини, бо Він є креативним початком світу, початком будь-якої форми мудрості, що надихає пророків і філософів, а Втілений Логос є початком і умовою спасіння. Оскільки тільки Логос-Христос володіє мудрістю в повному обсязі, а для людства Він вчитель і натхненник, то кожна людина має не тільки прямувати за Ним, але й наслідувати
Його. "Ми створені подібними до Бога; отже, працюй, не втрачаючи мужності, й тоді будеш таким, яким і не міг би себе уявити" (Климент Александрийский. Педагог. - М., 1996). Мудра людина - то є християнин і, перш за все "гностик", що духовно збагнув Святе Писання.
К. А. ототожнює пізнання і любов, поєднуючи з містичною традицією те, що іде від апологетів. Сповнене любові пізнання є нескінченним рухом уперед як у цьому, так і в майбутньому житті, тому що Бог , віддаючи Себе, в той же час "безперервно відступає вдалину від того, хто до Нього йде". У певному сенсі К. А. можна вважати засновником "апофатичної", або "негативної" теології. Він стверджував, що знати можна лише те, чим Бог не є. Отже, Бог не має початку; Він нескінченний, позбавлений виду; ім'я Його несказанне. Наочним втіленням Бога є Син Божий - Логос, посередник між Богом-Отцем і світом, що створений за допомогою Логоса. Усе те створене, що отримало своє існування від Бога, є благим. Щодо зла, то воно походить не від Бога, а від людської недосконалої волі. Сама ж людина - вінець творіння. Тому, за Климентом, людина має свідомо розгортати в собі Образ, за яким вона створена, позбавляючи світ зла, щоб досягти подібності до Бога реально. "Пам'ятай, Бог став людиною для того, щоб ми стали богами".
Недивно, що такий тісний зв'язок християнського віровчення з давньогрец. філософією і езотеризмом викликав незадоволення офіційної церкви, і, незважаючи на такі дивовижні можливості, теоретичний спадок К А не отримав гідного розвитку у творах його послідовників, за виключенням Орігена.
КЛИМЕНТ РИМСЬКИЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КАППАДОКІЙСЬКИЙ ГУРТОК“ на сторінці 1. Приємного читання.
