ГЬОСЛЕ ВІТТОРІО
(нар. 1960) - нім. філософ, представник практичної філософії. З 1988 проф. Нової школи соціальних досліджень у Нью-Йорку, з 1992 проф. загальної вищої школи в Есені, з 1999 - проф. ун-ту Нотр Дам (США). Коло наукових інтересів - етика, метафізика, філософія політики, філософія техніки. Осн. твори: "Істина та історія" (1984), "Система Геґеля" (1987), "Криза сучасності та відповідальність філософії. Трансцендентальна прагматика, граничне обґрунтування та етика" (1990), "Практична філософія в сучасному світі" (1995).
Здійснив трансформацію трансцендентальної прагматики К.-0. Апеля на основі реабілітації об'єктивно-ідеалістичної метафізики (Ґ. В. Ф. Геґель, Г. Йонас). Г. наголошує на необхідності апріорних структур об'єктивного розуму, які є підставою суб'єктивності, інтерсуб'єктивності та буття загалом. Поєднання трансцендентальної філософії з метафізикою дає змогу онтологічно обґрунтувати моральні належності. Г. прагне довести матеріальну етику цінностей, яка б відповідала викликам науково-технічної цивілізації.
Автор циклічної теорії в історії філософії.
О. П. Варениця
ҐАДАМЕР ГАНС-ҐЕОРҐ
(1900-2002) - нім. філософ, основоположник філософської герменевтики як "філософії розуміння". Вивчав філософію в Бреслау і Марбурзі (тут же отримав і класичну філологічну освіту); учень П. Наторпа, Н. Гарт-мана, Е. Гуссерля, М. Шелера і М. Гайдеґґера, викладав у Марбурзі, Кілі, Ляйпцідґу (у 1947-49 - ректор ун-ту), Франкфурті-на-Майні, Гайдельберзі.
Розуміння тлумачиться Ґ. як спосіб існування людини, при цьому головний наголос робиться на онтологічному "повороті" розуміючого пізнання. Через це універсальним способом освоєння світу в Ґ. є "досвід" (дійсність не просто "пізнається" в теорії, але головним чином "випробовується" життям). Звідси Ґ. говорить переважно не про пізнання, а про "досвід життя" (і похідні від нього
"досвід історії", "досвід мистецтва" та ін.). "Інструментом" формування досвіду виступає мова, якою задаються вихідні форми орієнтації у світі. Важливу роль у герменевтичному вченні Ґ. відіграють дорефлективні способи освоєння світу людиною, що діють на рівні "передрозуміння" (переднаміри, передвбачування, передсхоплювання та ін.), інакше кажучи, рефлективно-теоретичне пізнання світу в Ґ. зумовлюється допредикативними формами знайомства з реальністю. Основна такого роду форма - "передрозсудок" (Unrteü -"передрозсуд"). Глибинною характеристикою буття в Ґ. є історичність — ситуація, в якій віднаходить себе людина. Спроба стати на позиції позаісторичності є, за Ґ., ілюзією новоєвропейської філософії від Декарта до Гуссерля. Долається така позиція "інструментом" гри. Істину, вважає Ґ., неможливо редукувати до її "новочасного" (XVІІ-XIX ст.) уявлення, оскільки вона є характеристикою не пізнання, а самого буття. Істина не пізнається, а "здійснюється". Тому інтерпретація тексту в Ґ. означає не відтворення первісного (авторського) тексту, а створення сенсу тексту заново. Інтерпретація культурної традиції, за Ґ., — діалог із традицією, який стає самостійним джерелом філософського знання — максимальною активізацією змісту традиції в контексті сучасного знання (в дусі ідеї "повторення -Wiederholen - Гайдеґґера).
Програмна праця Ґ. - "Істина і метод" (1960) - розкриває не стільки зв'язок істини з методологією пізнання, скільки їх цілком певну несумірність. Ґ. показує, що спосіб пізнання, пов'язаний з наукою і методом, що є її основою, не є єдиним (і тим паче - універсальним); науково-теоретичний підхід до освоєння світу є лише одним з можливих. Ще Дільтей, долаючи обмеженість позитивістських орієнтацій історичної науки, запропонував для осмислення минулого не просто пояснення його науковою традицією, але й розуміння його як унікально-індивідуальної події. Проте й в такий спосіб проблема розуміння не розкривається — для цього не досить "переміщення" інтерпретатора в "горизонт" автора. Необхідне "зрощення" їхніх "горизонтів", а це можливо зробити лише за допомогою мови, яка є особливою реальністю, всередині якої й перебуває людина, і лише в стихії мови реалізується розуміння людьми одне одного. Більше того — не тільки мова є основною умовою людського буття, але й "буття, яке може бути зрозумілим є мовою".
І. В. Бичко
ҐВАТТАРІ (GUATTARI) ФЕЛІКС
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГЬОСЛЕ ВІТТОРІО“ на сторінці 1. Приємного читання.
