ГРІХ
Філософсько-етична категорія Середньовіччя, запозичена з християнського віровчення. Позначає злий вчинок, чи намір до вчинку, що порушує заповіді і відкидає людину від Божественної Благодаті. Г. як предмет філософського аналізу постає в контексті спроби дати відповіді на питання - як і чому можливе зло; яким чином абсолютне божественне провидіння можна узгодити з Г., що є свідомим волевиявленням людини; в чому суть каяття; як слід тлумачити тезу про першородний Г. Зокрема, Авґустин Аврелій вважав Г. проявом злої волі людини, яка "вільна творити зло" в тому сенсі, що вона не обирає свободу вільного і свідомого дотримання Божого Заповіту і його Благодаті, а слідує своїм тимчасовим пристрастям і випадковим бажанням. Першородний Г. Авґустин розглядає як гріх високомірності, який вчинила перша людина, яка полюбила себе і відмовилась від любові до Бога. З Августином полемізує Абеляр, який розрізняє: по-перше, схильність волі до зла, тобто її моральну недосконалість, яка ще не містить Г. і є тільки виявом слабкості; по-друге, згоду волі на злу схильність, або бажання, яке вже містить у собі зневагу до Бога; по-третє, факт виконання злої волі, що саме по собі не збільшує Г. Таким чином, Г. для Абеляра визначається через намір, тобто передбачає добровільну згоду на злочин, який має бути цілком усвідомленим і цілеспрямованим. Коли людина робить злий вчинок через незнання або із слабкості, то вона, на думку Абеляра, ще не є гріховною. Ця його теза була засуджена церквою.
Г. В. Бокал
ГУҐО СЕН-ВІКТОРСЬКИЙ
(Hugo de Sancto Victore) (бл. 1096-1141) — перший енциклопедичний систематизатор схоластичної структури знання, який знайшов нові перспективи християнського пізнання в поєднанні схоластичних понять і містичного одкровення.
Г. походить з поважної фламандської родини Бланкенбургерів. Отримав класичну освіту в Хаммерслебенському монастирі, потім у Парижі. У 1115 вступає в обитель св. Віктора в Парижі, де з 1125 працює вчителем, а з 1133 - настоятелем школи.
Головним твором, з яким завжди пов'язують ім'я Г. С.-В., є "Дідаскаліон, або Сім книжок напутливого навчання" - твір, що відтворював дидактичну модель схоластичної освіти, метою якої було навчити послідовному оволодінню різними науками, довести, що всі вони виходять з філософії, проте кожна, враховуючи власну специфіку, втілює гармонію світобудови. "Философия - это любовь, влечение к мудрости и своего рода дружба с ней... мудрости,... что идет от живого ума и являет собой начальный смысл вещей" (Гуго Сен-Bикторский. Дидаскалион, или Семь книг назидательного обучения // Антология средневековой мысли (Теология и философия европейского Средневековья): В 2 т. - Т. 1 - С. 300-301). У порівнянні з поділом знання на трівіум і квадрівіум, Г. приділяє увагу механіці (що містила в собі емпіричні науки того часу: медицину, агрикультуру тощо) і практиці, яку він поділяв на індивідуальну і суспільну. Отже, "философия разлита во всех человеческих действиях, и поэтому она должна делиться на столько разделов, сколько есть разрядов вещей, к которым она имеет отношение", проте вона усі прикладні науки звертає "к єдиному смыслу, первооснове вещей" (там само. — С. 303).
Інші теоретичні праці присвячені розробці нового філософсько-теологічного знання, яке б поєднувало в собі містику Бернара Клервосського і раціоналістичну схоластику Ансельма Кентерберійського. Серед них - "Про єднання тіла і духу", коментарі на "Небесну ієрархію" Діонісія Ареопагіта, богословський синтез в роботах "Про потаємність християнської віри", "Про примарність світу", "Про споглядання та його види" тощо. Всі вони свідчать про глибокі роздуми над текстами одкровення і спадщиною отців церкви, зокрема Авґустина, - тому Г. називали Новим Августином.
На переконання Г., філософія - це наука наук і мистецтво мистецтв, бо вона виникає з любові до мудрості, божественної мудрості, "которая, будучи самодостаточной, ни в чем не нуждается, объемля одновременно все прошлое, настоящее и будущее. Она называется животворящим умом потому, что... является первопричиной всех вещей. Отсюда и искусства берут начало, ибо смысл их заключается в том, чтобы помочь нам обрести божественное подобие, и чем более мы уподобляемся природе Бога, тем мудрее мы становимся, и тогда нас начинает озарять то, что присуще разуму Бога, но в нем это пребывает вечно, а мы это обретаем на время" (там само. - С. 310). Сама філософія розподіляється на теоретичну, практичну, механічну і логічну, чим охоплює весь простір пізнання. Теоретична частина — царина споглядання. Практична, або активна, постає як етика, мораль, метою якої є напучування в добрих справах. Механічна пов'язана з різновидами людської діяльності, а логічна має справу зі словами.
Г. вважає людину чистим духом, який є Божим творінням. Людина пов'язує собою чуттєвий світ і Бога, бо належить тілом до першого, а духом - до Бога. Основою особистості є безсмертна душа, яка формує, за виразом філософа, "трьохокове", або трьохповерхове пізнання. Перший рівень - "око плоті" - забезпечує лише приблизний і поверховий погляд; другий - "око розуму" - формує свобідну рефлексію; третій - "око споглядання" - відповідає за глибоку інтуїцію та інтенсивну думку. Метою людського життя є повернення до Бога, про якого людина зберігає пам'ять душі. Повернення - це шлях спасіння, що передбачує знання і доброчинність, поєднання теоретичного і містичного досвіду. "Возвиситься до Бога - это значит: войти в свое "я", но не только; это значит также невидимым образом выйти и за пределы самого себя". Г. розкриває п'ять способів пізнання Бога. Пізнання виходить з тварного світу, з розсудкової діяльності, або природи духу, з пізнання божественних речень, з променя споглядання, з радості божественного бачення.
Теоретик і апологет містично-раціоналістичної філософсько-теологічної традиції пізнання, Г. С.-В. прокладав шлях вільному науковому дослідженню. Його гасло: "Вивчай все! Пізніше ти побачиш: ніщо не є зайвим" - довершує образ видатного мислителя.
ҐІЛЬБЕРТ ПОРРЕТАНСЬКИЙ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ГРІХ“ на сторінці 1. Приємного читання.
