"ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ТРАКТАТ"
("Tractatus logiko-philosophicus", 1921) - праця австр. математика та філософа Л. Вітґенштайна. Написана у формі афоризмів і є синтезом його ранніх філософських і світоглядних ідей. Робота над текстом велась з 1913 і була завершена лише в роки 1-ї світової війни, коли Вітґенштайн потрапив до полону. Згодом один екземпляр був направлений Расселу, другий - Фреґе. Текст "Л.-ф.т." був надрукований в 1921 в "Анналах натурфілософії". У 1922 вийшов англомовний варіант із передмовою Рассела. У 1961 зроблено новий переклад "Л.-ф.т." Д. Персом та Б. Макгинтсом, повторно текст переглянутий у 1974 з урахуванням опублікованого листування Вітґенштайна з перекладачем "Л.-ф. т." Ч. Орденом.
Спочатку рукопис мав назву "Речення ("Der Satz"). До публікації цієї праці Вітґенштайн не був відомий широкій філософській спільноті. Оригінальність підходу молодого філософа до вирішення проблеми логіко-математичного знання помітили лише старші колеги з Кембриджу. "Л.-ф.т." набув популярності наприкінці 20-х рр. XX ст. Він був використаний представниками Віденського гуртка у створенні доктрини логічного позитивізму.
У 1952 в Австрії були знайдені три зошити Вітґенштайна з записами у вигляді щоденника (підготовчий етап до написання "Л.-ф.т."). Вони опубліковані вперше в 1961 разом із "Нарисами з логіки".
Одне з центральних місць в даній роботі посідає розгляд проблеми співвідношення мови і світу. Йдеться про особливий світ, корелятом якого є мова. Автором досліджуються структури подібності мови і світу. На думку Вітґенштайна, мова, яку він розробляв, має давати повний опис світу фактів. Чи означає це, що світ зводиться до простої фактичності, до логічної структури фактичності? Межі мови - це межі світу, онтологічні межі.
У передмові до англомовного варіанту "Л.-ф. т." Рассел написав, що для того, щоб мова була пристосована до ствердження чи заперечення фактів, між структурою її речення і структурою фактів має бути дещо спільне. Але воно не може бути висловлене, а може бути лише показане. Вітґенштайн, згодом, написав, що Рассел його не зрозумів, і головне - це теорія того, що може бути виражено висловлюваннями, тобто мовою (теж саме, що може бути мислимим) — і того, що не може бути виражено висловлюванням, а лише показано, що є кардинальною проблемою філософії. У вступі "Л.-ф.т." Вітґенштайн говорить, що весь смисл роботи можна виразити так: те, що взагалі може бути висловлено, може бути висловлено ясно, а про що неможливо говорити, про те слід мовчати.
Отже, автор "Л.-ф. т." ставить щонайменше два завдання: по-перше - побудова картини світу; по-друге - виявлення меж пізнання і мислення. Потрібно відповісти на запитання, що і як ми можемо мислити, які межі нашого світу, межі мови і логіки? Мета Вітґенштайна не так у розробці філософії мови, як у побудові "картини світу" через дослідження формальних логічних властивостей мови. Що ж до статусу логіки, то вона наповнює світ; межі світу є її межами.
Мова в "Л.-ф.т." розглядається як єдина система, ставиться завдання виявити репрезентативний і пізнавальний її аспекти, не залежно від того, чи йдеться про штучні, чи про природні мови. Мова і світ мають спільну логічну структуру. Фактам світу відповідають факти - "образи". "Форма відображення" - характеристика спільного образу і стану речей. "Логічна форма" - те, що необхідно будь-якому образу для відображення фактичного. Це єдина структура думки і дійсності. Тотожність мислення і мови відбувається шляхом тотожності думки і речення.
Об'єкт - значення елементарного знаку. Кожен об'єкт існує в "логічному просторі" і співвідноситься з іншим об'єктом. Це утворення є "станом речей". Так об'єкти утворюють "субстанцію світу".
Філософія, за Вітґенштайном, має бути критикою мови, діяльністю з прояснення думок, виявленням логічної форми речень. Смисл речення показує умови його істинності.
О. А. Зубчик
ЛОГІЧНА СЕМАНТИКА
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „"ЛОГІКО-ФІЛОСОФСЬКИЙ ТРАКТАТ"“ на сторінці 1. Приємного читання.
