РОЛЗ РОУЛЗ ДЖОН
(нар. 1921)- амер. філософ у галузі політичної філософії і соціальної етики. Висунув оригінальну концепцію, яка базується на формалізації ідеї суспільного договору як основного засобу визначення справедливості суспільних установ.
Осн. праці: "Теорія справедливості" (1971), "Політичний лібералізм" (1993).
Теоретично погляди Р. можуть бути визначені як деонтологічний лібералізм (ліберальні цінності - вільність та рівність - розглядаються як корелят справедливості, як принципи, обов'язкові для функціонування базової структури суспільства), який є засобом обґрунтування інституцій "добре впорядкованого суспільства" через принцип суспільного договору і на основі дистрибутивної справедливості, а також полеміки проти утилітаризму (обґрунтування соціальної справедливості принципом максимізації загального блага) та перфекціонізму (визнання певної релігійної чи моральної доктрини обов'язковою для державного і суспільного устрою).
Основною моральною і політичною засадою для поглядів Р. є непорушність прав особистості, дотримання політичних та соціально-економічних свобод у суспільстві. Особливу увагу Р. приділяє збереженню морального плюралізму при політичному узгодженні різних, навіть і антагоністичних доктрин у середині суспільно-політичної організації суспільства при ефективному вихованні та збереженні громадянських почуттів.
Поява "Теорії справедливості" - основного твору Р. - поклала початок великій полеміці навколо природи політичної справедливості. За деякими підрахунками, сьогодні існує бл. 5000 книг та статей, пов'язаних з "Теорією справедливості". Погляди Р. критикувались з неоконсервативних (Ф. А. Гайєк, Д. Белл), анархо-індивідуалістичних (Р. Нозік), комунітаристських (А, Макінтайр, М. Сендел) та інших позицій. Під впливом цієї критики Р. пише низку статей і виступає з лекціями, в яких роз'яснює і доповнює зміст своєї теорії. Результатом узагальнення і перероблення цих праць стає "Політичний лібералізм", який можна назвати підсумком творчого шляху Р.
Не зважаючи на абстрактність своєї мови, Р. прагне практичного застосування власної теорії, але його вчення не має видимого впливу на реальну політику.
М. С. Кириченко
РОРТІ РИЧАРД
(1931-2007) - амер. філософ-прагматик. Проф. філософії Прінстонського ун-ту, проф. гуманітарних наук ун-ту Вірджинії. Осн. твори: "Лінгвістичний поворот" (1967) "Філософія і дзеркало природи" (1979), "Наслідки прагматизму" (1982), "Філософія в історії" (1984), "Випадковість, іронія і солідарність" (1989), "Історіографія філософії: чотири жанри" (1984), "Філософія і майбутнє" (1994) та ін.
Творчість Р. поділяють на два періоди - аналітичний та постаналітичний. Формування його як філософа та поява перших робіт, присвячених проблемам свідомості, відбувалися в межах аналітичної філософії. Радикальний поворот у творчій еволюції Р. пов'язаний з працями "Лінгвістичний поворот" та "Філософія і дзеркало природи". Робота над антологією "Лінгвістичний поворот", яка досі вважається найбільш повним підсумком розвитку аналітичної філософії до кінця 60-х рр. XX ст., спонукала Р. звернутися до європейської філософської спадщини. Переорієнтація його дослідницьких інтересів сприяла популяризації у США таких напрямів, як постструктуралізм, постмодернізм та філософська герменевтика. У постаналітичний період філософування Р. розгорталось у трьох основних напрямах: історицизм та номіналізм; герменевтика та історіографія філософії; лібералізм, які доповнюють один одного.
Засадничим для філософії Р. є прагнення подолати протистояння між континентальною та аналітичною філософією, що реалізується у поєднанні прагматистських учень Дж. Дьюї та В. Джеймса, англ.-амер. аналітичної філософії (зокрема, ідей пізнього Л.Вітгенштайна), з одного боку, а також герменевтики М. Гайдеґґера та деконструкції Ж. Дерріда, з іншого.
Р. розробив прагматистську програму деструкції філософії, що постає як оригінальне продовження Гайдеґґерової ідеї деструкції західної метафізики. Він надає нового звучання темі "кінця філософії", критикуючи усталений образ філософії. Критика Р. має подвійне завдання: по-перше, викрити епістемологічну традицію; по-друге, зруйнувати уявлення про філософії як особливу законодавчу дисципліну, що виступає необхідною епістемологічною підставою для решти окремих дисциплін. Спростування фундаменталістської концепції філософії, відмова від усталеного в межах аналітичної традиції розуміння філософії як науки відбуваються в межах постмодерного дискурсу, особливістю якого є заперечення сцієнтистської однобічності та прямої редукції філософії до науки.
Обираючи вектор від "епістемології до герменевтики", Р. здійснює трансформації "філософії як епістемології" у "філософію як літературну критику". Він обґрунтовує тезу про "філософію без основ" та абсолютів, яка тлумачиться як певний культурний жанр, її призначення - бути інтерпретативною посередницею між різними сферами культури, що намагається усунути суперечності між священиками, політиками і вченими. Деабсолютизація філософії призводить до нівелювання жанрової відмінності між філософією та інтими культурними дискурсами - літературою, політикою, релігією та соціологією. Філософія втрачає свій привілейований статус і стає сумірною з іншими дисциплінами, а філософ виступає як своєрідний посередник та інтерпретатор між сферами культурної активності. Завдання філософів не зводиться лише до пояснення спадкоємності між минулим та майбутнім, а полягає в тому, щоб зробити майбутнє відмінним від минулого.
Р. розглядає філософію в новому вимірі - як "постфілософську культуру", головними цінностями якої є плюралізм та проліферація. Використання префіксу "пост -" означає зменшення історичного значення філософії, яка розгортається як відкрита, багатоголоса "розмова" людства, що ніколи не завершується. Уявлення про філософію як про розмову, а не структуру, зведену на певних основах, є справою "фронезіс", а не епістеме. Р. спростовує уявлення про філософію як дисципліну, завдання якої завжди зводилось до пошуку та дослідження "вічних" питань. На його думку, філософське мислення стає контекстуальним у тому розумінні, що залежить лише від "гри випадковостей", набуваючи ситуативного та історичного характеру.
О. П. Варениця
САНТАЯНА ДЖОРДЖ
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Історія філософії» автора Ярошовець В.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „РОЛЗ РОУЛЗ ДЖОН“ на сторінці 1. Приємного читання.
